Україна вже друге десятиліття на рівні з усім світом відзначає Всесвітній день охорони праці. Саме 28 квітня традиційно згадують тих, хто загинув чи травмувався на виробництві. В Україні щороку на роботі гинуть близько 400 людей. «Слово і Діло» подивилося, скільки людей загинуло та травмувалося в 2014-2017 роках, які галузі виробництва є найнебезпечнішими та чи змінювалися страхові виплати протягом останніх трьох років.
«В Україні в середньому щороку на виробництві гинуть 400 олюдей і 4 тисячі травмується», – сказав голова Державної служби з питань праці Роман Чернега, додавши, що приблизно 500 працівників щороку отримують інвалідність.
Він зазначив, що в 2017 році кількість травмованих на виробництві знизилася на 10%. Протягом минулого року на роботі загинули 366 людей і 4 тисячі 313 – отримали різні травми.
Допоможи собі сам: чому охорона праці в Україні залишається проблемою самих працівників?У 2015 році лише 23,6% нещасних випадків на виробництві сталися через недотримання правил безпеки самими робітниками. Решта причин пов'язані з іншими факторами організації виробничого процесу.
Як це не дивно, але якщо подивитися дані Державної служби з питань праці, то найбільше травм у 2017 році отримали люди, які працювали в соціально-культурній сфері та займалися торгівлею. Це при тому, що традиційно на першому місці за кількістю загиблих та травмованих була вугільна промисловість, яка минулого року посіла друге місце за кількістю травмованих (загинули 23 шахтаря, загалом травмувалися 780 робітників). До трійки найнебезпечніших галузей увійшов аграрний сектор, де за рік загинула найбільша кількість працівників – 75 людей.
На транспорті в 2017 році загинули 65 людей і майже 397 отримали травми, отже, ця галузь традиційно залишається однією з найнебезпечніших. До топ-10 найнебезпечніших галузей праці увійшли металургія, будівництво, ЖКГ та хімічна промисловість.
Основними причинами нещасних випадків є погана організація безпеки праці та, як це не прикро, необачність самих працівників. До навчань з охорони праці неуважно ставляться як керівники, так і самі робітники, не проводиться відповідний інструктаж працівників або не облаштовуються як слід небезпечні зони виробництва. За словами Романа Чернеги, 36% у статистиці нещасних випадків на роботі припадають на дорожньо-транспортні пригоди.
Якщо говорити про відшкодування, які отримують травмовані працівники або члени їхніх родин, то за останні три роки вони значно збільшились. У 2014 році щомісячна страхова виплата дорівнювала 1765 гривень, а в 2017-му – 2385 гривень.
Детальніше – на інфографіці.
Чому охорона праці в Україні залишається проблемою самих працівників, читайте в колонці Олександра Радчука.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»