Ця цифра називалася ще кілька років тому. Потрібно враховувати, що ми 20 років йшли до того, що в нас 95% доріг у незадовільному стані. Тепер отримуємо результат.
Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів менеджер групи реформування дорожньої галузі «Реанімаційного пакета реформ» Андрій Мартенс, оцінюючи заяву «Укравтодору» про те, що на ремонт усіх доріг в Україні потрібен трильйон гривень.
«Один трильйон гривень – гроші, які мають бути витрачені протягом певного періоду. Навіть якщо зараз взяти 60% від 57 мільярдів гривень, які можуть виділити на ремонт у 2019 році, то ми отримаємо 34 мільярди. Тобто, якщо трильйон гривень розділити на 34 мільярди, то нам буде потрібно близько 30 років, щоб за такого фінансування відремонтувати всі дороги», – зазначив Мартенс.
Зважаючи, що термін гарантії в середньому 5 років, щодо капремонту – 10 років, то за 5 років нам доведеться ті дороги, які відремонтовані цьогоріч за 34 мільярди, знову ремонтувати, додав він.
Тому навіть за такого обсягу грошей недостатньо для того, щоб змінити картину, підкреслив експерт.
«І картина не змінюватиметься. Ми 20 років ішли до того, що в нас 95% доріг у незадовільному стані. Тепер отримуємо результат», – констатував він.
На його думку, без якоїсь додаткової програми фінансування, залучення ЄС, як це було в Польщі, якій виділяли десятки мільярдів євро на відновлення доріг, Україна сама не впорається.
«Так, ми підтримуватимемо якийсь певний рівень. Щодо місцевих доріг, з урахуванням того, що там фінансування взагалі не було, ситуація покращиться. На сьогодні це пристойний обсяг. Порівняно з минулими роками обсяг фінансування збільшився в десять разів. Місцеві дороги стануть кращими, а державні сильно не зміняться», – уточнив він.
За його словами, ми зможемо утримати на якомусь певному рівні ці дороги, не погіршувати ситуацію. Це вже якась точка, що надалі має вести нас до зростання. Але без додаткового фінансування, держпрограми, якщо розрахунок лише на кошти, які надходять за рахунок акцизів, реально ситуацію не змінити.
У розвинених країнах питання фінансування вирішують по-різному, наголосив фахівець.
«Десь місцеві бюджети, десь – держбюджети є основними інвесторами. Але якщо це серйозний проект, в якому зацікавлена держава, то, звичайно, саме держава є одним із головних інвесторів. Можуть фінансувати й приватні інвестори, якщо мають інтерес. У нашій ситуації дороги місцевого значення часто ремонтують за рахунок фермерів, які зацікавлені в тому, щоб їхній урожай нормально доїжджав», – пояснив він.
Експерт нагадав, що цифра в трильйон називалася ще три роки тому, тож і цього може бути недостатньо, щоб відновити всі дороги. У Польщі на рік виділяли 10 мільярдів євро ззовні, а це 300 мільярдів гривень. 300 мільярдів – це майже половина того, що потрібно нам на відновлення всіх доріг.
«Якщо йдеться про те, щоб за 5 років привести до ладу дороги, то потрібно по 200 мільярдів гривень щорічно. При цьому потрібно виділяти гроші для експлуатаційного утримання. Часто про це забувають. Якщо вчасно не усунути тріщини, ями, потім це виливається в набагато більші суми», – резюмував Андрій Мартенс.
Раніше «Слово і Діло» розбиралось, як голови обласних адміністрацій дбають про дороги.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»