Тернопільська область – досить специфічний регіон України. Його головними характеристиками вважається домінування аграрного сектора над промисловим, а також відсутність яскравих політичних лідерів. В області переважає україномовне населення, і домінують політичні партії з проукраїнською орієнтацією.
Порядок денний в Тернопільській області визначають три центри впливу:
• Тернопільська обласна державна адміністрація (ОДА) на чолі зі Степаном Барною, який представляє інтереси БПП в регіоні;
• мерія Тернополя, більшість в якій контролює партія «Свобода» на чолі з Сергієм Надалом;
• група народного депутата від «Народного фронту», екс-мера Тернополя, Романа Заставного.
Останній не тільки володіє міцними політичними зв'язками в Києві, а й є одним з найбільш заможних людей в області. Жоден з цих центрів не володіє монополією на владу, а політичний процес в регіоні характеризується низьким рівнем конфліктності через вимушеної комунікації між БПП, депутатами від «Свободи» і «Батьківщини».
Далі представлений аналіз політичної ситуації в області з точки зору впливу цих центрів на політичний процес в регіоні.
Розстановка політичних сил
Виконавчу вертикаль регіону очолює голова Тернопільської ОДА – Степан Барна. Барну прийнято вважати відносно самостійним політиком. Не в останню чергу завдяки тому, що його рідний брат, Олег Барна (депутат ВРУ від БПП) має міцні політичні зв'язки з одним з неформальних лідерів БПП – депутатом Анатолієм Матвієнком. До призначення на посаду голови ОДА менше року Степан Барна був народним депутатом (№65 в списку БПП), кілька скликань обирався депутатом Тернопільської обласної ради, а також працював в компанії «Протекшн груп», разом з народним депутатом від БПП Тарасом Юрик. Як Барна, так і Юрик були призначені на посади в компанію «Протекшн груп» завдяки протекторату Романа Заставного, що свідчить про існування міцних зв'язків. При цьому, під час губернаторства Барни компанія «Протекшн груп» двічі вигравала тендери, ініційовані державними структурами, зокрема один раз безпосередньо від Тернопільської ОДА.
Крім того, що Барна обіймає посаду голови ОДА, він є неформальним куратором БПП в області, а також має розгалужену мережу лояльних клієнтів, інкорпорованих в органи державної влади і місцевого самоврядування в області (найбільш відомими з цього списку є секретар міської ради Віктор Шумада, а також керуючий справами Тернопільської облради Іван Бабійчук).
Крім традиційного домінування провладної партії в виконавчих органах регіону, БПП має перевагу в місцевих радах регіону, домінуючи в Тернопільській обласній раді, а також контролює найбільшу кількість депутатів в районних радах області.
Так, за результатами місцевих виборів 2015 року БПП провела в представницькі органи регіону (обласний, районні та міські ради) – 179 депутатів (26% мандатів). «Батьківщина» – 153 (22%), «Свобода» – 133 (16,3%), «Радикальна партія Олега Ляшка» – 71 (10%), «Громадянська позиція» – 50 (7%), «Народний контроль» – 41 (6%), «Самопоміч» – 27 (3,9%). Загалом, в місцевих радах регіону представники парламентських партій домінують над позапарламентськими, при цьому варто звернути увагу на показники «Громадянської позиції», «Народного контролю» та Української галицької партії, які мають достатній рівень підтримки в окремих районах області.
Типовим прикладом домінування БПП в представницьких органах області можна вважати ситуацію, яка склалася в Тернопільській обласній раді, де за підсумками виборів 2015 року, розподіл мандатів відбулося наступним чином: БПП – 18 депутатів (28% мандатів), «Свобода» – 13 (20% ), «Батьківщина» – 10 (15,6%), «Самопоміч» – 6 (9,3%), Радикальна партія Ляшка і «Народний контроль» по 5 мандатів (7,8%), «Громадянська позиція» – 4 (6,2%) «Кріп» – 3 (4,6%). Більшість, створене в грудні 2015 року, було сформовано 5 партіями: БПП (голова облради – Віктор Овчарук), «Батьківщина» (перший заступник голови – Василь Дерев'яний), «Самопоміч» (заступник голови – Любомир Крупа), РПЛ (глава обласної комісії з питань бюджету – Сергій Швець) і «Громадянська позиція».
Крім формального домінування БПП в Тернопільській обласній раді, неформальний контроль за діяльністю головного представницького органу області Степан Барна здійснює завдяки Івану Бабійчуку, який виконує обов'язки керуючого справами облради. Після призначення Степана Барни на посаду голови ОДА, Бабійчук деякий час працював його заступником, однак після декількох корупційних скандалів, пов'язаних з ним, був інкорпорований в структуру облради для захисту інтересів глави ОДА.
За результатами виборів 2015 року мандати у міській раді Тернополя, були розподілені наступним чином: «Свобода» – 13 представників (31% мандатів), БПП і «Самопоміч» – по 7 представників (16,6%), «Батьківщина», «Громадянська позиція» і «Народний контроль» по 4 (9,5%) і РПЛ – 3 (7%).
Ініціативу щодо формування більшості в міській раді Тернополя взяла «Свобода», представник якої – Сергій Надал, за результатами виборів 2015 року, отримав посаду мера. Крім «Свободи» до складу більшості увійшли БПП і «Батьківщина», які, згодом, і сформували виконавчий комітет ради. При цьому представники БПП отримали 2 посади (з 9-ти), а всі інші посади зайняли представники «Свободи», де-факто, монополізувавши політичну владу в обласному центрі.
Резюмуючи показники кількісного представництва політичних партій в місцевих радах області, варто відзначити номінальну перевага БПП в обласній та районних радах, яке аж ніяк не є монопольним. В районних радах області паритетним конкурентом БПП є «Батьківщина», яка за кількістю депутатів дещо поступається президентської партії (154 і 139 відповідно), проте лідирує в 7 з 17 районних рад (БПП домінує в 6-ти). А в Тернопільській міській раді БПП значно поступається «Свободі» (13 і 7 відповідно), хоча і є незамінним союзником партії Тягнибока. Тому, політичний процес в представницьких органах має неконфліктний характер і передбачає залучення до ухвалення рішень як депутатів від БПП, так і від номінально опозиційних «Батьківщини» і «Свободи».
Дещо інший розклад сил склався в сільській місцевості за результатами виборів в ОТО, що сталися протягом 2015-16 років. На рівні об'єднаних територіальних громад лідерами електоральних симпатій, традиційно, є самовисуванці: у Тернопільській області їм належить 64,2% мандатів. У той же час парламентські партії контролюють 24% мандатів, а частка представників позапарламентських партій становить 11,8%. Найбільша кількість мандатів отримала БПП – 94, трохи нижче показники підтримки у партій «Батьківщини» – 67, набагато менше представників отримали РПЛ – 24 і «Самопоміч» – 5.
Не менш важливою складовою ефективного контролю за політичним процесом в області з боку команди Петра Порошенка і Степана Барни є головний політичний союзник і бізнес-партнер останнього, нардеп Роман Заставний («Народний фронт»). Роман Заставний є одним з найбільш досвідчених і впливових політиків в регіоні завдяки тому, що, по-перше, має досвід політичної діяльності (був мером Тернополя в 2006-2010 рр.), А по-друге – успішний, за мірками регіону, бізнес ( контролює ПАТ «Птахофабрика Тернопільська» і ТОВ «Протекшн-Груп»). Заставному приписують тісні зв'язки з генеральним прокурором Юрієм Луценком (БПП) і лідером партії «Народний фронт», колишнім прем'єр-міністром Арсенієм Яценюком. Саме особисте знайомство з Яценюком дозволило йому отримати прохідне (31 місце) в списку партії, а також провести на важливі державні посади своїх бізнес партнерів і родичів – Степана Барну і Юрія Заставного. Заставного часто називають «сірим кардиналом» області, від політичної позиції якого може залежати рівень підтримки того кандидата, до команди якого він приєднається. На сьогоднішній день, він знаходиться в орбіті Петра Порошенка, але наявність зв'язків з Арсенієм Яценюком і неоднозначна позиція «Народного фронту» в питанні підтримки Порошенка на майбутніх президентських виборах, може зіграти важливу роль у підтримці чинного президента або його конкурентів.
З огляду на розстановку політичних сил, головними політичними конкурентами в регіоні на майбутніх президентських виборах будуть Петро Порошенко, Юлія Тимошенко та Руслан Кошулинський («Свобода»).
Команда чинного президента, традиційно, зосереджена навколо виконавчої вертикалі, що дозволяє використовувати фінансові інструменти для політичної мобілізації і формування мереж лояльності, а також володіє достатнім представництвом у місцевих радах для формування вигідною політичного порядку. Позиції команди Тимошенко в регіоні значно слабше. Головним козирем лідера «Батьківщини» можна вважати депутатський корпус партії, який за кількісними показниками поступається лише БПП, а також номінально домінує в декількох райрадах (3 з 17-ти). Формальна залученість представників «Батьківщини» в більшість обласного та Тернопільського міського рад не тільки не дає Тимошенко політичних дивідендів, а й може виявитися слабким місцем в ході виборчої кампанії. Позиції Руслана Кошулинського багато в чому будуть залежати від ефективності роботи його команди, однак можна припустити, що принципи політичної субординації не дозволять Сергію Надалу ігнорувати підтримку кандидатури Кошулинського, як мінімум, в межах Тернополя, де чинний мер має високий рівень довіри (54%).
Мережа підтримки Петра Порошенка
Мережа підтримки Петра Порошенка в Тернопільській області сформована навколо команди голови ОДА Степана Барни, регіональних клієнтели народних депутатів Романа Заставного, Олега Барни, Тараса Юрика та Миколи Люшняка, а також депутатського корпусу БПП в місцевих радах.
Степан Барна, який представляє мережу Петра Порошенка в області, вважається не тільки політичним лідером БПП, а й регіону в цілому. Його команда побудована на основі родинних і бізнес зв'язків, які створюють для глави ОДА сприятливі умови для політичної та адміністративної діяльності. За повідомленнями ЗМІ, Степан Барна, як і його брат Олег, мають дружні зв'язки з одним з лідерів фракції БПП в парламенті – Анатолієм Матвієнком, який забезпечує братам необхідну політичну підтримку на рівні вищих посадових осіб країни. Своєрідною платою за цю підтримку, можна вважати скандальні публічні дії та виступи Олега Барни, найбільш відомим з яких є епізод, коли Олег Барна спробував буквально винести прем'єра Арсенія Яценюка через трибуни, демонструючи цим нібито негативне ставлення до нього з боку виборців.
Крім Анатолія Матвієнка, до числа політичних союзників Степана Барни в парламенті належать його брат, народний депутат Олег Барна; колишні партнери по бізнесу, а нині народні депутати Роман Заставний і Тарас Юрик; голова Тернопільської обласної ради Віктор Овчарук; керуючий справами облради Іван Бабійчук; секретар міської ради Тернополя Віктор Шумада, а також заступник міського голови Володимир Дідич. Особливе місце в команді Степана Барни займають його п'ять заступників, серед яких варто окремо виділити Юрія Юрика та Світлану Беспоповцеву. Юрій Юрик – брат вищезазначеного нардепа Тараса Юрика, а його дружина веде спільний бізнес (ПП «Фірма «ФАМА») з дружиною Степана Барни, що свідчить про спільні політичні та бізнес інтереси. Не менш цікавим членом команди Степана Барни є Світлана Беспоповцева. Регіональні ЗМІ повідомляють, що в період президентства Віктора Януковича Беспоповцева очолювала організаційний відділ Тернопільської ОДА, і на практиці займалася координацією роботи «Партії регіонів» з електоральними групами в регіоні. Її призначення на посаду заступника голови ОДА, може свідчити про те, що саме Беспоповцева відповідатиме за роботу з мережами потенційних виборців Порошенко, які зосереджені в галузях, що фінансуються з державного бюджету (вчителі, лікарі та інші працівники держустанов). В Україні мобілізація працівників бюджетної сфери за допомогою адміністративних ресурсів завжди була прерогативою президентської партії. Очевидно, Барна і його команда будуть використовувати перевірені десятиліттями механізми електорального участі громадян для забезпечення необхідного рівня підтримки Петра Порошенка в регіоні, використовуючи адміністративні важелі, якими вони володіють.
Другою складовою мережі підтримки Порошенко в регіоні є регіональні клієнтели депутатів Романа Заставного («Народний фронт»), Олега Барни, Тараса Юрика та Миколи Люшняка (всі троє БПП). Найбільш впливовим, фінансово і політично незалежним з них є Роман Заставний. Відповідно, від його позиції, багато в чому, може залежати успіх електоральної кампанії Порошенко в регіоні. Заставний має давні зв'язки зі Степаном Барною і Тарасом Юрик, які працювали під його заступництвом в компанії «Протекшн груп», а також дружить з Юрієм Луценком і Арсенієм Яценюком. Виходячи з того, що більшість його друзів і ділових партнерів – члени команди Порошенко, можна припустити, що і він буде брати участь у президентській кампанії на боці чинного президента.
Якщо Олега Барну і Тараса Юрика без сумніву можна віднести до групи партнерів Степана Барни, виходячи з їх родинних та бізнес зв'язків, то депутата Миколи Люшняка прийнято вважати представником інтересів агробізнесу Тернопільщини. Люшняк контролює агрофірму «Золотники Агро» і є главою наглядової ради ТОВ «Бучачагрохлібпром», а його дружина має частки власності в кількох сільськогосподарських підприємствах, таких як «Тернопольсортнасінннєовоч» (60%), «Галич Агро-Стек» (91%) і «Синевир» (100%). Партнером Люшняка і його давнім другом є агромагнат Петро Газда, керівник «Тернопільської обласної ради сільськогосподарських підприємств», а також депутат Тернопільської облради від БПП. У 2004 році Газда був довіреною особою кандидата в президенти Віктора Януковича, а в 2012 році Янукович нагородив його званням «Герой України». Виходячи з того, що Люшняк і Газда є депутатами від БПП, цілком можливо, що вони буду мобілізувати працівників підконтрольних їм підприємств на підтримку Петра Порошенка.
Третьою складовою мережі Порошенко в регіоні є депутати місцевих рад, обрані від БПП, а також рядові члени партії. На місцевих виборах 2015 року, від БПП було обрано 179 депутатів. Формально обласну організацію БПП на Тернопільщині очолює Тарас Юрик, який посів цю посаду після відставки Степана Барни. У число найбільш активних членів партії на регіональному рівні відносять главу секретаріату міського осередку Володимира Дзудзіло, секретаря міської ради Віктора Шумади, його помічника Петра Бого, главу молодіжної організації Юрія Питель. Згідно з даними фінансового звіту партії за 2017 рік, саме ці члени партії, а також працівники обласного офісу – Тетяна Стасюк, Анатолій Гринів, Ірина Романська і Василь Мудла були найбільш активними фінансовими донорами партії, перерахувавши на її рахунки, в цілому, 58 тисяч гривень . Виходячи з того, що фінансування політичних партій в Україні до сих пір зберігає тіньовий характер, можна припустити, що саме партактив, який використовується в цих цілях, і буде тією командою, яка очолить підготовку партії до електорального циклу 2019 го року.
Таким чином, ключовим елементом мережі підтримки Петра Порошенка в області є політична команда Степана Барни. За допомогою цієї групи здійснюється вплив, як на функціонування виконавчої вертикалі, так і на діяльність представницьких органів. Наявність загальних політичних і бізнес інтересів між членами групи визначає її ефективність і може стати запорукою високого рівня підтримки Петра Порошенка в регіоні. Розгалужені мережі регіональних клієнтели депутатів від БПП і Народного фронту, активно співпрацюють з Барною, можуть стати не тільки фінансових, а й людським ресурсом, необхідним для успіху виборчої кампанії.
Мережа підтримки Юлії Тимошенко
Мережа впливу Юлії Тимошенко в Тернопільській області складається з розгалуженої структури партійних організацій «Батьківщини», депутатського корпусу, який представляє партію в місцевих радах регіону і координаторів обласної організації партії в регіоні – голови обласної організації та, за сумісництвом, першого заступника голови облради Василя Деревляного, заступника голови Тернопільської ОДА Івана Крисак, а також фінансового донора партії в регіоні – Олександра Слободяна.
На особливу увагу заслуговує особистість керівника обласної організації партії – Василя Деревляного. Деревляний є членом партії «Батьківщина» з 2001 року, а з 2003 року очолює партійну організацію області. Він тричі обирався депутатом ВРУ – в 2006, 2007 і 2012 році, а на сьогоднішній день є першим заступником голови Тернопільської облради, що дозволяє вважати його одним з найбільш досвідчених політиків в регіоні. Правою рукою Деревляного називають першого заступника голови Тернопільської ОДА Івана Крисак. Деревляний і Крисак співпрацюють з 2008 року. За цей час Крисак пройшов шлях від помічника народного депутата до голови Тернопільської ОДА (2014-2015), не в останню чергу, завдяки заступництву Деревляного. Виходячи з цього, політичний союз Деревляного і Крисак можна вважати основою мережі підтримки Тимошенко в регіоні. Можливо, саме ці політики будуть відповідати за кампанію 2019 року. За інформацією регіональних ЗМІ, недавно до цього тандему приєднався бізнесмен Олександр Слободян, який на сьогоднішній день є головним фінансовим донором партії «Батьківщина» в регіоні. Слободян, який кілька разів невдало балотувався в депутати ВРУ, прагне потрапити в парламент для захисту особистих бізнес-інтересів і розглядає «Батьківщину» в якості зручною політичної майданчики для реалізації цієї мети. В команду Тимошенко Слободяна привів його бізнес партнер Михайло Ратушняк, колись депутат Тернопільської міської (2010-2015) та обласної рад (2005-2010) від «Батьківщини». Участь Слободяна у виборчій кампанії вигідно для Деревляного і його соратників не тільки з точки зору його фінансових ресурсів і політичних амбіцій, а й у зв'язку з тим, що у Деревляного може з'явитися конкурент, який претендує на посаду глави обласного представництва партії.
Цим претендентом є тернопільський забудовник Ігор Гуда, якого називають креатурою голови Львівської обласної організації «Батьківщини» Михайла Цимбалюка. Гуда відомий тим, що має міцні зв'язки з мером Тернополя Сергієм Надалом, а також дружні стосунки з керівництвом БПП в регіоні. І Цимбалюк, і Гуда зацікавлені в тому, щоб змістити з поста керівника регіонального офісу «Батьківщини» Василя Деревляного. Цимбалюк розглядає реалізацію цього сценарію як посилення власних позицій у партійному вертикалі, а також в західному регіоні, а Гуда – як ресурс, який дозволить захистити власні бізнес-інтереси. До того ж, сценарій зміщення Деревляного може бути вигідний і іншим регіональним гравцям, які отримають привід для критики опонентів і можуть використовувати конфлікт в «Батьківщині» для посилення власних позицій.
Депутатський корпус «Батьківщини» в регіоні нараховує 153 особи (22%) і є одним з головних ресурсів Юлії Тимошенко. Фінансовий звіт партії за 2017 рік підтверджує це, оскільки головними фінансовими спонсорами партії є депутати Тернопільської міської та обласної рад. Крім Василя Деревляного найбільш щедру фінансову допомогу партії надали: глава Тернопільської міської представництва «Батьківщини» Микола Сліпченко; глава фракції «Батьківщини» в облраді Михайло Піньо; засновники дочірньої громадської організації «Жінки Батьківщини» Людмила Кантоністи, Олександра Різник і Уляна Рикун; засновники громадської організації «Справедлива Батьківщина» Микола Дурай і Василь Івасечко, а також більше 10 членів партії, які в минулому брали участь у виборчих кампаніях «Батьківщини».
Виходячи з цього, очевидно, що команда Юлії Тимошенко в Тернопільській області складається з перевірених партійних кадрів, які брали участь не в одній виборчій кампанії, і здатні забезпечити необхідний результат. Команда має істотний фінансовим ресурсом, а її лідерами є відомі в регіоні люди. Слабким місцем Тимошенко може стати ймовірний конфлікт в керівництві, в якому зацікавлені як зовнішні гравці, так і представники партійної вертикалі. У разі реалізації сценарію зі зміщенням з посади Деревляного, рівень підтримки Тимошенко в регіоні може знизитися.
Потенціал і мережу впливу «Свободи» в регіоні
Серед інших партій, які мають політичний вплив в області, варто виділити «Свободу», для якої Тернопільщина традиційно вважається одним з базових електоральних регіонів. Виходячи з того, що кандидат від «Свободи» Руслан Кошулинський не претендує на статус фаворита гонки, головною метою його участі, як і діяльності партактиву, буде мобілізація прихильників напередодні майбутньої парламентської кампанії. Головними дійовими особами партії в регіоні вважаються екс-голова Тернопільської ОДА, лідер фракції в облраді Олег Сиротюк, мер Тернополя Сергій Надал, а також депутат ВРУ від «Свободи» Михайло Головко (ВО №164). Центром політичного впливу «Свободи» в регіоні є Тернопільська міська рада, де партія створила більшість, а Сергій Надал займає пост мера.
Виходячи з того, що Сергій Надал має формальною владою в обласному центрі, він вважається одним з найбільш впливових членів партії в регіоні.
Надал має високі показники довіри тернополян (54%), а також очолює власну політичну команду, інкорпорованих в структуру міськвиконкому за допомогою 4-ох його заступників – Леоніда Бицюра, Вікторії Остапчук, Владислава Стемковського та Івана Химейчук. Оглядачі відзначають, що представники БПП, які входять до складу більшості в міськраді, свідомо передали кермо влади містом «Свободі» для локалізації її політичних інтересів.
Незважаючи на значну підтримку городян, внутрішньопартійна ситуація в «Свободі» досить напружена. Підтвердженням цьому є те, що за останні два роки ряди партії покинуло багато досвідчених членів. До числа найбільш відомих з них місцеві журналісти відносять екс-голову Тернопільської облради Василя Хомінця, екс-депутата облради Степана Кондіру, екс-депутата міськради Володимира Карпінського, екс-главу апарату облради Ігоря Дуліба. Не менш яскравим прикладом серії внутрішньопартійних конфліктів можна вважати виключення зі складу фракції «Свободи» в Тернопільській міськраді Івана Сорокаліта, Романа Навроцького та Ігоря Турського, які були позбавлені мандатів за порушення партійної дисципліни під тиском Сергія Надала. Негативно позначається на іміджі партії і те, що її регіональні лідери часто стають героями скандалів і правопорушень, які знижують рівень підтримки партії в області.
Важливою ланкою партактиву «Свободи» на Тернопільщині є депутат ВРУ Михайло Головко. У 2014 році Головко був повторно обраний депутатом від 164 виборчого округу (вперше в 2012 році), набравши 35.64% голосів. Виходячи з цього, прийнято вважати, що в межах 164 виборчого округу Головко має достатню кількість прихильників, які можуть бути використані в якості електорального ресурсу «Свободи».
Оцінюючи політичні ресурси «Свободи» в регіоні, варто відзначити, що партія має потенціал в окремих районах області, а також володіє стратегічними ресурсами в обласному центрі. Проте, Руслан Кошулинський не зможе стати серйозним конкурентом для фаворитів президентської гонки, але цілком може зіграти роль технічного кандидата. Виходячи з цього, варто очікувати, що головні претенденти на пост президента – Петро Порошенко і Юлія Тимошенко – будуть зацікавлені у співпраці з регіональним штабом «Свободи», який може стати запорукою електорального успіху в області.
Резюмуючи аналіз політичної ситуації в Тернопільській області, слід зазначити таке:
• регіональні політичні процеси характеризуються високим рівнем конкуренції, але, в той же час, низьким рівнем конфліктності;
• мережа впливу Петра Порошенка сконцентрована навколо виконавчої вертикалі і функціонує за рахунок розгалуженої клієнтели Степана Барни, а також його політичних союзників – Романа Заставного, Олега Барни, Тараса Юрика та Миколи Люкшинов;
• завдяки домінуванню БПП в місцевих радах, а також політичного заступництву на республіканському рівні, Стапан Барна здійснює нагляд над політичними процес в регіоні і володіє інструментами мобілізації електорату;
• особливістю політичного позиціонування Юлії Тимошенко в регіоні є те, що керівні органи її партії зосереджені в руках досвідчених регіональних політиків, що з одного боку дозволять використовувати напрацьовані механізми мобілізації прихильників, а з іншого боку підвищує внутрішньопартійну конкуренцію і може стати предметом конфлікту;
• «Свобода» має значну кількість прихильників в регіоні і контролює політичні процеси на рівні обласного центру, тому вона може стати необхідним політичним союзником, здатним забезпечити одному з фаворитів гонки перемогу в межах регіону.
Юрій Мацієвський, Михайло Мозоль, спеціально для «Слова і Діла»
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ПІДПИСУЙТЕСЬ НА НАШ YOUTUBE КАНАЛ
та дивіться першими нові відео від «Слово і діло»