Запропоновано понад 2 тис. правок, більшість не підтверджені. Можуть бути ще зміни, але законопроект між першим і другим читанням став ще жорсткішим.
Таку думку в коментарі «Слову і Ділу» директор Українського інституту аналізу та менеджменту політики, політолог Руслан Бортник, оцінюючи мовний закон.
«Законопроект пропонує запровадити мовних інспекторів. Це люди, які матимуть право штрафувати за порушення мовної політики. Тобто, грубо кажучи, за використання російської та інших мов нацменшин там, де наказано використовувати українську. У громадських закладах, кафе, барах, ресторанах. Можуть штрафувати й окремі ЗМІ, якихось чиновників», – зазначив Руслан Бортник.
«Образно кажучи, якщо в громадському транспорті є контролери, то тепер такого роду контролери під іншою назвою запроваджуються мовним законопроектом», – додав він.
Ба більше, будь-яка розмова про мультиязичність, полілінгвізм прирівнюється до сепаратизму й карається кримінальними статтями, навіть позбавленням волі терміном до 10 років, уточнив політолог.
«Більшість країн у світі в офіційному документообігу багатомовні. Австрія, Німеччина, Італія, Іспанія, Бельгія, Фінляндія, Швеція, Нідерланди – країни, які мають кілька офіційних мов на центральному або регіональному рівні. В нас навіть розмови про це намагаються заборонити. Це дикість», – підкреслив він.
За його словами, складна ситуація буде для ЗМІ, які мають перейти на українську або дублюватися. Ймовірно, деякі ЗМІ можуть закритися. Також усі книги повинні мати україномовний варіант.
«Законопроект не стільки спрямований на розвиток української мови, скільки на обмеження інших мов. Це не закон «Про статус функціонування державної мови», а радше про заборону використання мов національних меншин у публічній сфері», – пояснив експерт.
На його думку, закон навряд чи діятиме, тому що є Конституція й ратифікація Європейської хартії регіональних мов або мов меншин, де зовсім інші повноваження, регулювання, там усі права для нацменшин гарантовані.
Виходить ситуація, коли будуть закони, що суперечать один одному. Це створюватиме конфлікти в різних галузях, оскільки одні будуть спиратися на один закон, а інші – на інший, наголосив він.
Політолог підкреслив, що використовувати російську мову або будь-яку іншу можуть, але тільки якщо буде бажання обох сторін, наприклад, і продавця, і покупця. Якщо такого бажання в когось не буде, то інші мови не можуть використовуватися.
«Це грубо суперечить частині 3 ст. 10 частини Конституції, яка гарантує вільне використання та розвиток російської та інших мов нацменшин», – констатував він.
«Сьогодні це виборча технологія, елемент, який відволікає увагу від скандалів в «Укроборонпромі» та інших проблем. У нас щойно виникає питання відповідальності влади, створюють конфлікт у суспільстві», – додав експерт.
За його словами, зараз це політтехнологія, незважаючи на те, що статус державної мови вирішений 30 років тому.
«У 1989 році ухвалили закон, який гарантував українській мові статус державної. Відтоді будь-яких інших ініціатив не ухвалювалося. Все законодавче поле гарантує вільне й всеосяжне використання української мови в інших сферах», – резюмував Руслан Бортник.
Нагадаємо, 4 жовтня 2018 року Верховна рада ухвалила в першому читанні мовний закон. Як голосували нардепи – на інфографіці.
Раніше «Слово і Діло» розбиралося, що українські політики обіцяють з приводу мовного питання.
Також ми з'ясували, що кандидати в президенти обіцяють з приводу мовного питання.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»