31 березня в Україні відбудуться президентські вибори. Цьогоріч на посаду президента претендує рекордна кількість кандидатів і більшість із них у боротьбі за електорат уже давно ведуть торги обіцянками. Знизити ціни на газ у 4 рази, повернути всі вклади Ощадбанку СРСР, списати всі комунальні борги, які накопичилися в населення на сьогодні – це лише початок змагання в популізмі.
Політолог Валерій Димов підкреслив, що, на жаль, є частина населення, яка дійсно віритиме всьому, що здасться їм можливістю поліпшити життя.
Програми Порошенка, Тимошенко та Зеленського: що мають спільного та чим відрізняютьсяМи розбиралися, які передвиборчі обіцянки фаворити президентських перегонів зафіксували в своїх програмах.
«Це змагання за електоральні ніші. На жаль, якщо є попит, буде й пропозиція. В цій ситуації йдеться про ту нішу, яка ведеться на популістські обіцянки. Та ж Тимошенко, яка обіцяє «юліну тисячу», розповідає, що Порошенко хоче підкупити виборця, підвищивши пенсії й монетизувавши субсидії», – зазначив Димов.
Слово «політика» має два значення: politics – політична риторика, змагання за прихильність громадян і policy – вирішення проблем, які стоять на порядку денному.
«У нашій ситуації політики грають з обіцянками. Хоче народ миру на будь-яких умовах, хоче газ у 2 чи 4 рази дешевше й зростання зарплат – буде змагання за те, щоб здобути прихильність цієї частини. Хочуть, за різними опитуваннями, близько 20% українських громадян продати свій голос, значить, як би ми не будували стратегії, щоб уникнути цього, завжди знайдеться хтось, хто запропонує купити голос, і буде той, хто його продасть», – пояснив він.
За його словами, суспільству потрібно керуватися декількома критеріями. Зокрема, не слухати промови, а дивитися, що було зроблено.
«Якщо вже претендують на владу, то потрібно дивитись, як кожен із них вирішував конкретні питання. Що обіцяли й що зробили. Політики мають звітувати, що вони зробили на тих посадах, які обіймали раніше», – додав політолог.
«У політиків поки немає відповідальності за свої слова. Вони керуються тим, що нав'язують політтехнологи. Грубо кажучи, шлунок не пам'ятає вчорашньої їжі, але їжа буває занадто токсичною. Тому пам'ятають гигикання Тимошенко з Путіним, її заборону публікувати статистичні дані в розпал кризи, коли вона була прем'єром. Пам'ятають і рішення Печерського суду, який забороняв критикувати уряд», – уточнив він.
На його думку, головною перевагою політика має бути його відповідальність. У нас же поки яскраво виражений головний недолік – марнославство.
Шафа кандидата. Які невиконані обіцянки приховує Юлія ТимошенкоЛідерка «Батьківщини» провалила зобов’язання визнати Росію країною-агресором, ухвалити законопроекти про прозорість фінансування партій та підтримку бійців АТО.
«Доки українське суспільство не базуватиме свій вибір на критерії відповідальності, а керуватиметься марнославством, шоу, яке може влаштувати той чи інший кандидат, доти ми будемо свідками популістських змагань», – резюмував Валерій Димов.
Раніше «Слово і Діло» писало, що обіцяють політики в разі перемоги на виборах.
Що спільного й відмінного мають програми Порошенка, Тимошенко та Зеленського, читайте в авторському матеріалі за посиланням.
Також пропонуємо подивитись, які невиконані обіцянки ховають Петро Порошенко та Юлія Тимошенко.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»