Коли дуже хочеться достроково розпустити Верховну раду, щоб раніше почалися парламентські вибори, то з’являються нові версії як це можна було б зробити. Голова Окружного адміністративного суду Києва Павло Вовк заявив, що обраний президент Володимир Зеленський може розпустити Верховну раду до 14 червня, а не до 27 травня. Чи дійсно це так «Слово і Діло» розпитало експерта з конституційного права Олександра Москалюка.
Суддя Вовк пояснив свою заяву таким чином, що шість місяців, протягом яких президент не має права розпускати парламент, необхідно відраховувати від дня першого засідання Ради нового скликання. Виходячі з того, що чергові вибори Ради мають відбутися на 27 жовтня 2019 року, повноваження чинного скликання можуть тривати і до 16 грудня 2019 року (27 жовтня 2019 + 20 днів на офіційне оприлюднення результатів виборів + 30 днів на відкриття першої сесії новообраної Верховної Ради).
За яких умов можуть достроково розпустити Верховну радуСлово і Діло подивилося в Конституції, за яких умов можуть достроково розпустити Верховну раду України.
Проте в середньому між днем виборів і днем відкриття першого засідання Ради проходить 48 днів, підрахував Вовк. Відповідно він передбачає, що повноваження чинної Ради можуть тривати до 14 грудня 2019 року, що надає президентові право припинити повноваження парламенту в термін до 14 червня.
До 14 червня інавгурація новообраного президента відбудеться з більшою ймовірністю, ніж до 27 травня (коли, власне й спливає останній термін розпуску Ради).
«Є положення Конституції про те, що повноваження народних депутатів починаються з моменту складання присяги. Присягу вони склали 27 листопада 2014 року», – констатував Олександр Москалюк.
Повноваження Ради тривають 5 років. Розпускати її можна не пізніше як за пів року до закінчення терміну повноважень. Отже Раду можна розпустити не пізніше 27 травня 2019 року. Інші терміни не передбачені Конституцією.
Москалюк пояснив це на простому юридичному прикладі: якщо, наприклад, термін позовної давності складає рік, то він чітко обраховується і складає саме рік. Ніхто ж його не обраховує, скажімо, як рік і місяць.
«Також не можна обраховувати дати, виходячі з потенційних дат. Поки нова Верховна рада не вступає в повноваження, продовжуються повноваження попередньої, згідно з Конституцією, бо не може бути вакууму у владі. Відрахування має прив’язуватися до чітко визначених юридичних фактів», – сказав юрист.
Раніше «Слово і Діло» писало, чи буде розпуск парламенту та з якими проблемами зіткнеться Зеленський.
Також ми досліджували, за яких умов можуть достроково розпустити Верховну раду.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»