Після рішення комітету з питань правової політики Верховної ради депутати таки розглянуть новий Виборчий кодекс, але позачергових виборів він не стосуватиметься. Раніше нардепи не включили до порядку денного запропонований президентом законопроект про зміни до виборчої системи. Якого оновлення виборчого законодавства нам чекати? Чому відкриті списки – добре, а мажоритарка – погано? Що не так із пропорційною системою? Чим виборчий кодекс відрізняється від змін до закону? Всі ці питання обговорювали на каналі UMN разом із радницею з юридичних питань Громадянської мережі «Опора» Ольгою Коцюрубою.
Зараз в Україні діє пропорційна виборча система із закритими списками та мажоритарка 50 на 50, коли 225 депутатів обираються за партийними списками й 225 – на одномандатних виборчих округах. Але через те, що в Україні окупована частина території, мажоритарних округів менше (на 27). Тобто на найближчих виборах ми знову обиратимемо 423 депутати.
Чим відкриті партійни списки відрізняються від нинішньої виборчої системи?
Закриті партійні списки не означають, що з ними не можна ознайомитися, сказала Коцюруба. «Їх можна подивитися на сайті ЦВК. Відкритість списків залежить від того, чи може виборець вплинути на обрання того чи іншого кандидата зі списку партії. Щоб не лише лідер партії формував цей список і розставляв місця, хто в прохідній частині списку, а хто – ні, а все-таки й виборці могли пересувати в ньому своїх кандидатів», – пояснила вона.
За її словами, для відкритих списків передбачені бюлетені, в яких виборець обирає номер партії, а також номер кандидата зі списку цієї партії, таким чином визначаючи свій вибір. За її словами це найпростіша форма бюлетеню, бо в деяких країнах виборець отримує цілу книжечку, яку гортає й, знайшовши свого кандидата, ставить галочку на його сторінці. Але якщо особа обрала кандидата й пропустила партію, такий бюлетень вважається недійсним.
«Тому якщо ми будемо переходити до цієї виборчої системи, буде потрібна справді значна роз’яснювальна робота», – переконана експертка.
Важливо також і те, як висуваються кандидати за цією системою. Фактично, та система, яка пропонується, – це регіональні виборчі списки. Кандидати висуваються у виборчих округах і одночасно в загальнодержавному виборчому списку. Є 27 виборчих округів. Крим формально приєднаний до Херсонської області, а Київ поділений на два – правобережний і лівобережний, Кривий Ріг виділений у окремий округ, тому що там велика кількість населення.
Не існує ідентичних виборчих систем за пропорційними виборчими списками. Вони відрізняються деталями, які мають значення. Наприклад, проблемою Вірменії було те, що округи були дуже маленькими, й це перетворило виборчу систему майже на мажоритарку.
Чому ця виборча система погана?
Зараз у нас існує так звана змішана система. Це означає, що їх дві, й вони не перетинаються між собою. Дві частини парламенту обираються в різний спосіб, що, своєю чергою, створює нерівні можливості, коли хтось мусить увійти до фракції, а хтось може маніпулювати й дивитися, до якої партії він хоче долучитися.
«Таким чином, наявна виборча система поєднує в собі всі недоліки пропорційної системи із закритими списками та мажоритарки – купівлю висувних місць, висування за округами, які вже є за цією особою закріплені, й вона вже неодноразово висувалася. Причому задобрювання виборців здійснюється коштом держбюджету через субвенцію на економічні потреби, яка розподіляється залежно від того, на який округ ідуть ці кошти», – зазначила Коцюруба.
Які виборчі системи діють в Україні та інших країнахВ Україні весь час хочуть скоротити кількість депутатів, але 450 це ще не дуже багато. Дивимося, що в інших країнах.
Вона вважає, що наявна політична система практично не дозволяє пройти до Ради новим обличчям.
З жовтня 2017 року, коли нардепи під тиском вулиці ухвалили один із законопроектів щодо Виборчого кодексу, комітет ВР розглядає цей документ. За словами Коцюруби, комітет ще навіть не починав його розглядати. Працює робоча група. До законопроекту пропонується внести 4 тис. 500 правок.
«Попри те, що необхідність ухвалення нового Виборчого кодексу за відкритими списками була включена до коаліційної угоди, й навіть були прописані терміни, щоб до 2015 року зміни мали бути ухвалені, проєвропейська частина парламенту так і не спромоглася на напрацювання нового адекватного документа», – сказала вона.
Чому до нового кодексу потрібно внести понад 4 тисячі правок?
Ольга Коцюруба розповіла, що коли постала потреба показати виборцям, що нардепи за відкриті списки, в Раді був зареєстрований лише законопроект Писаренка. Для подання альтернативного було лише два тиждні. «Зрештою, витягли з шафи законопроект 2010 року, що могли за два тижні в ньому змінили й подали. В підсумку цілі розділи не відповідають чинному законодавству, наприклад, фінансовий розділ суперечить новому Бюджетному кодексу. Тобто без запропонованих правок цей закон у разі ухвалення не зміг би запрацювати», – пояснила експерт.
Фактично, голосування відбулося випадково, оскільки голосів на аналогічний законопроект не вистачило. Говорять, що не було якоїсь прямої домовленості. Так би цей законопроект і лежав у комітеті, очікуючи на розгляд, якби не один із його авторів Олександр Черненко, який із власної ініціативи започаткував робочу групу.
Дострокові вибори до Ради: хронологія виборчої кампаніїДострокові вибори до Верховної ради відбудуться 21 липня. Слово і Діло склало календар з основними датами кампанії.
«Я відвідувала всі засідання робочої групи, й коли назбиралося найбільше депутатів, то їх було семеро. Це був рекорд присутності депутатів на робочій групі. І жодна з фракцій не виявила зацікавлення в цьому документі», – зазначила вона.
У лютому можна було передавати законопроект до профільного комітету Ради, але той не виявив зацікавленості, поки не з’явився проект Порошенка про закриті списки. Тоді всі фракції почали одноголосно заявляти, що вони за відкриті списки.
Наразі виникла ситуація, коли або ухвалюється за основу те, що напрацювала робоча група, або законопроект почнуть розглядати за процедурою, тоді це розтягнеться в часі, вважає Коцюруба. Але оскільки президент уже анонсував внесення законопроектів про імпічмент, про референдум та декілька інших, які він може подати як невідкладні, то перспектива того, що Виборчий кодекс буде розглянутий так само ретельно, як свого часу закон про державну мову, досить примарна. Враховуючи те, що в нардепів лишилося три пленарних тижні, то їм потрібно буде щодня розглядати понад 200 правок до законопроекту.
«Якщо Виборчий кодекс буде ухвалений, то він може бути використаний лише на наступні парламентські вибори, а не ті, які відбудуться в 2019 році. Може йтися лише про місцеві вибори 2020 року», – підкреслила Коцюруба.
Чому не можна взяти нормальне законодавство іншої країни й застосувати в нас?
«Немає країн, де була б однакова виборча система. Немає європейського стандарту. Ми мусимо напрацювати власну модель», – пояснила експерт.
Практично всі пострадянські країни перейшли на мажоритарку, а це такий феодальний спосіб закріплення депутата за округом. Потрібно хоча б скасувати мажоритарку. У Франції двотурова мажоритарка зберіглася досі, але це обумовлено історичними особливостями.
В Україні так складно напрацювати власну виборчу модель, тому що в кожному регіоні є свої особливості розвитку. В нас можуть виникати та розвиватися суто регіональні партії, але виборча система точно не може формуватися робочою групою з двох людей, вважає Коцюруба.
Нагадаємо, ми розбиралися, що пропонують змінити у виборчій системі президент Зеленський та нардепи.
Також «Слово і Діло» писало, чому неможливо одночасно розпустити Верховну раду й провести вибори за відкритими списками.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»