До кінця каденції Верховної ради восьмого скликання залишилося три пленарних тижні, тому депутати мобілізувалися й почали один за іншим видавати рішення: ухвалили закон про тимчасові слідчі комісії, згадали про Виборчий кодекс. При цьому парламентарі не забувають показувати, що на співпрацю з новим президентом Володимиром Зеленським вони взагалі не налаштовані (щоправда, це стосується не всіх). «Слово і Діло» розбиралося, чим займалася Рада цього тижня.
Депутати затаїли образу на Зеленського через оголошення дострокових парламентських виборів. Нагадаємо, 22 травня на позачерговому засіданні Рада не включила до порядку денного перші президентські ініціативи (щодо зміни виборчої системи, а також зміни системи державних закупівель у період виборів).
Але глава держави не здавався, наприкінці травня він зареєстрував обіцяний закон про імпічмент. Відповідно до закону, процедуру імпічменту можуть запустити 226 нардепів. Для розслідування злочину президента потрібно створити тимчасову слідчу комісію, яка потім представити Раді свої висновки, а депутати підтримають їх чи ні. Потім звинувачення оцінять Конституційний і Верховний суди, в разі позитивного рішення питання знову мають розглянути в парламенті, але вже потрібно 338 голосів. Обіцянку Зеленський виконав – закон вніс, але депутати відмовилися включати до порядку денного і його, набралося лише 110 голосів «за». В Адміністрації президента такий підхід назвали непрагматичним.
Гройсман, ЗСУ, освіта: як минув тиждень у РадіВерховна рада цього тижня відмовилася відправити Володимира Гройсмана у відставку й загалом голосувала неохоче.
Крім того, 4 червня Верховна рада відхилила президентський законопроект про внесення змін до закону «Про вибори народних депутатів України» щодо забезпечення виборчих прав військовослужбовців – 109 голосів за включення до порядку денного. Зеленський вніс законопроект про конфіскацію незаконних активів чиновників і покарання за придбання таких активів. Включення його до порядку денного підтримали вже більше депутатів, але все одно недостатньо – 205 голосів. «Законопроект відпрацьовувався найкращими українськими експертами, а також із найкращими міжнародними експертами, в тому числі з фахівцями Світового банку, МВФ. Це означає, що те, що зробив сьогодні парламент, політично безвідповідально. Це свого роду не лише помста президенту Зеленському, а в першу чергу, українцям, які вимагають справедливості», – прокоментував ситуацію заступник глави АПУ Руслан Рябошапка.
Були в Зеленського спроби звільнити міністра закордонних справ Павла Клімкіна, міністра оборони Степана Полторака й голову Служби безпеки Василя Грицака. Але всі три постанови Рада відхилила. Головна претензія депутатів полягала в тому, що президент хоче звільнити міністрів і силовика, але при цьому не пропонує кандидатури на їх посади.
Але цього тижня Рада показала, що може не лише «мститися» президенту, а й продуктивно працювати. У вівторок розпочали розгляд закону про тимчасові слідчі комісії, який передбачає норму про імпічмент президента. І в четвер 279 голосами він був ухвалений. Відповідно до закону, спеціальна тимчасова слідча комісія утворюється за подання 226 нардепів для розслідування обставин можливого скоєння президентом державної зради або іншого злочину.
Однак в Адміністрації президента ще не знають, чи підпише Зеленський закон про ТСК. «Ми маємо подивитися, що надійде на підпис до президента. Якщо ці підходи збігатимуться з тим, що пропонував Володимир Зеленський, то очевидно, що закон буде підписаний у найкоротші терміни», – заявив Руслан Рябошапка. А представник президента в Раді Руслан Стефанчук сказав, що Зеленський наполягатиме на ухваленні окремого закону про імпічмент. Тож, можливо, глава держави також трохи помститься депутатам.
У четвер Рада також ухвалила закон про імплементацію актів Європейського союзу в сфері технічного регулювання. Також було спрощене надання громадянства іноземцям-захисникам України. Закон передбачає визнання іноземців та осіб без громадянства, які брали участь у захисті територіальної цілісності України, такими, що перебувають на законних підставах у країні, й надати їм дозвіл на проживання. Крім цього, передбачено внести зміни й до закону «Про громадянство України», щоб закріпити норму про спрощений порядок прийняття до громадянства України таких осіб.
Крім того, парламент схвалив закон про запровадження військового капеланства, закон про військову стандартизацію відповідно до вимог НАТО та закон про військових злочинців (він надасть можливість суду ефективно переслідувати людей, які вчинили військові злочини).
І головна новина наступних тижнів – Верховна рада увійшла в розгляд Виборчого кодексу. Нагадаємо, він передбачає механізм обрання народних депутатів за системою відкритих пропорційних списків. У першому читанні кодекс ухвалили ще восени 2017 року, потім із ним працювала спеціальна група. До закону подали 4 тисячі 568 поправок. «Я думаю, цей розгляд займе два чи три тижні. Заключний день у нас буде 11 липня. Я думаю, що всі мають зібратися, адже це буде заключне засідання Верховної ради. Якщо вдасться швидше на тиждень, то 4 липня. Я бачу дві робочі дати для можливого голосування. Або 4 липня, або 11 липня», – спрогнозував дату голосування спікер Андрій Парубій.
Цікаво те, що після розгляду кодексу в першому читанні деякі депутати говорили, що взагалі він був ухвалений «помилково» й голосів у другому читанні не набереться. Але голова комітету з питань правової політики і правосуддя Леонід Ємець повідомив, що є близько 230-240 депутатів, готових підтримати кодекс.
У п'ятницю відбулася традиційна година запитань до уряду. До речі, відтоді, як Верховна рада відмовилася прийняти відставку прем'єр-міністра, Володимир Гройсман уже другий тиждень поспіль не відвідує годину запитань.
Нагадаємо, наступного тижня президент України Володимир Зеленський скерує до Верховної ради подання щодо звільнення генерального прокурора Юрія Луценка.
Олександра Худякова, спеціально для «Слова і Діла»
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»