У Римського статуту в Україні складна доля: він був підписаний ще в 2000 році, але донині не ратифікований. Конституційний суд визнавав документ неконституційним, проте в рамках судової реформи необхідна норма в Головному законі вже запрацювала. Проте ніхто (президент або Кабінет міністрів) не поспішав попросити Верховну раду поставити крапку в цьому питанні. І ось новий генеральний прокурор Руслан Рябошапка заявив, що ратифікація статуту буде одним із пріоритетів. «Слово і Діло» розібралося, хто вже ратифікував Римський статут, і що це означає.
Римський статут – це головний документ роботи Міжнародного кримінального суду в Гаазі. Він регулює його роботу, визначає види покарання і функції Асамблеї держав-учасників. Його схвалили в 1998 році, а набув чинності в липні 2002 року. Документ підписали і ратифікували 122 країни, 31 країна тільки підписала. США, Росія, Ізраїль і Північний Судан спочатку поставили свої підписи, але передумали і відкликали їх.
Статут визначає повноваження суду в Гаазі з розслідування масштабних злочинів: геноциду, злочинів проти людства, військових злочинів. Після ратифікації Римського статуту держава стає учасником Міжнародного кримінального суду, а злочини її громадян або вчинені на її території – підсудними суду в Гаазі.
Якби Україна ратифікувала договір, то стала би членом Асамблеї держав-учасників і могла би ставити питання на порядок денний Асамблеї, мати свого суддю і брати участь у роботі суду.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, що Україна вимагає від РФ в міжнародних судах.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»