У 2020-му році Україні доведеться постати і перед новими викликами, і водночас почати вирішувати проблеми, які тривалий час відкладалися «на потім». Працювати над помилками попередніх політичних та управлінських еліт доведеться новій владі, яка має мало досвіду, але демонструє жагу до впровадження змін у країні.
Саме докорінна зміна управлінських еліт стала найбільшою несподіванкою 2019 року. Наступний рік стане періодом викликів для провладної команди, під час якого нова влада може або виправдати наданий громадянами «кредит довіри», або остаточно його втратити.
Попри очікувані реформи в економіці та зміни в політичному житті, вже зараз можна спрогнозувати кілька суттєвих факторів, які неодмінно впливатимуть на кожного громадянина України в 2020 році. Подальший розвиток нашої держави залежатиме від того, як влада і пересічні українці протистоятимуть саме цим п’яти викликам.
Війна на Донбасі
Від того, як розвиватиметься події із деокупації частини Донецької та Луганської областей, напряму буде залежати подальша політична та економічна ситуація в цілому у всій країні.
Чому Зеленський утримує високий рівень довіри та які ризики в 2020 році?За даними опитування соціологічної групи Рейтинг, проведеного 13-17 грудня, рівень задоволених роботою Володимира Зеленського зріс до 62 відсотків.
Як свідчать соціологічні опитування, саме закінчення війни на Донбасі є найбільш очікуваною подією серед більшості українців. Щоправда, очікування та способи звільнення українських територій суттєво різняться, дехто взагалі зневірений у можливості повернення контролю над ОРДЛО.
Однак восени 2019-го нова українська влада на практиці доводила стрімке бажання в усілякі дипломатичні методи розв'язати воєнне питання. Найбільші успіхи поки що – у питанні звільнення українських полонених та політичних в’язнів Кремля. Серед викликів у 2020 році – питання доповнення чи переукладання Мінських угод, внесення змін до Конституції в частині надання особливого статусу Донецькій та Луганській областям, питання амністії, місцевих виборів.
Зрештою події, які розгортатимуться довкола Донбасу наступного року, матимуть доленосне значення для всієї української державності на багато років у майбутньому. Важливо не лише усвідомити «червоні лінії», але й не піддатися спокусі швидких рішень, які можуть бути частиною хитрих задумів ворога.
Місцеві вибори
Ще одна внутрішньополітична історія, яка визначатиме курс держави, – місцеві вибори, які мають відбутися восени 2020 року. Саме вони засвідчать, чи отримає команда Володимира Зеленського ще один «кредит довіри», але вже на місцевому рівні.
Підсумки 2019 року: якими були основні події і як вплинули на країнуЯкі події та як вплинули на Україну протягом 2019 року, що матиме негативні наслідки, поцікавились у експертів.
У разі падіння рейтингів «Слуги народу», місцеві вибори можуть стати ренесансом для подальшого політичного розвитку держави. Адже про себе зможуть гучніше заявити як опозиційні до нинішньої влади політичні партії, так і цілком нові політсили та рухи. Не виключено запекле протистояння, результати якого будуть також багато в чому залежати від позиції судової гілки влади та правоохоронних органів.
Ще один виклик – можливість одночасного проведення місцевих виборів і на звільнених територіях Донецької та Луганської областей. Якщо питання мирного врегулювання на Донбасі набуде практичних кроків, а деокупація та встановлення контролю над кордонами з Росією відбудеться ще до осені 2020-го, тоді й зросте ймовірність проведення місцевих виборів на території ОРДЛО. Безумовно, це занадто ризикований крок, який може зіграти роль такого собі «троянського коня» у питанні стабільності української державності.
Курс гривні
Найбільша інтрига року, що минає, – те, наскільки довго і до яких позначок триватиме подальше укріплення національної валюти. Економісти вважають це питання аж занадто суперечливим, в Кабміні вказують на зниження темпів промислового виробництва й недоотримання понад 50 мільярдів гривень податків внаслідок зміцнення гривні.
Для занадто стрімкого укріплення курсу гривні, як вважають більшість експертів, суто економічних підстав бракує. Тоді як спекулятивні ігри, як фактор ревальвації гривні, зовсім виключати не варто. Факт залишається фактом: Нацбанк і валютний ринок поки що фіксують перенасичення валютної пропозиції. Тоді як і очікування бізнеса, і прогнози міжнародних експертів, та й закладені показники до Державного бюджету на 2020 рік свідчать, найімовірніше, про «стабілізацію» курсу нацвалюти на рівні 27 гривень за долар.
Гривня на максимумі: які наслідки та що буде з курсом у 2020 роціЗа даними НБУ, на четвер, 26 грудня, один американський долар коштує 23,26 гривні. Такий курс є новим максимальним значенням із січня 2016 року.
У найближчі кілька місяців очікується корекція курсу. Максимальне укріплення, на яке вказують банкіри, можливе до курсу 21 гривень за долар. Втім, песимістичних прогнозів щодо різкої девальвації національної валюти набагато більше. Проблема в тому, що й факторів, які на це можуть вплинути, достатньо. А глибину реального падіння ніхто прогнозувати не береться, адже в сучасній українській історії гривня нерідко за короткий проміжок часу могла подешевшати втричі.
Ринок землі
Найбільш непрогнозована подія 2020 року в економіці – наслідки запуску ринку землі. Саме по собі запровадження зрозумілих правил із купівлі-продажу землі може стати проривом та «економічним дивом» для України. Утім, у запровадженні ринку землі існують і суттєві ризики.
Поки що на цьому рівні дуже впливає політичний чинник – саме його використовують зацікавлені групи впливу для тиску на владу. Звісно, оскільки тема землі для українців носить сакральний характер, швидких рішень у цій сфері очікувати не доводиться. Вірогідно, будуть знайдені компроміси щодо поетапного запуску ринку землі.
Борги держави
Ще один фактор, через який доведеться серйозно потурбуватися вже новій владі, – це погашення й обслуговування валютного державного боргу. На 2020-2022 роки припадає пік виплат за попередніми борговими зобов’язаннями.
Запуск ринку землі: в чому помилка Зеленського та чому голосування відтермінувалиКілька днів поспіль під Верховною радою України збиралися сотні людей, які протестували проти відкриття ринку землі. Водночас у парламенті планували розглядати законопроекти про ринок землі в другому читанні в п'ятницю, 20 грудня, але передумали.
У Нацбанку зазначають, що сукупно в наступні 3 роки уряду разом із відсотками доведеться виплатити близько 24 мільярдів доларів. І більшу частину з цих коштів буде знову запозичено на зовнішніх ринках. Саме тому новий уряд так поспішав відновити співпрацю із МВФ і підписати нову програму кредитування.
Попри велику суму держборгу, в НБУ позитивно оцінюють подальші кроки з його скорочення та вважають ситуацію цілком контрольованою. Експерти ж говорять про те, що оптимізм регулятора можна цілком розділити, але за умови стрімкого зростання економіки внаслідок проведення структурних реформ.
На жаль, поки що Україна не тільки не може відмовитися від зовнішніх запозичень (це і МВФ, і купівля ОВДП нерезидентами), але й ризикує потрапити в ще більшу залежність від кредиторів. Тож ризик дефолту, як і в попередні роки, залишається актуальним і с новому 2020 році.
Олександр Радчук, спеціально для «Слово і Діло»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»