Велика Британія в ніч з 31 січня на 1 лютого покине Європейський союз. Таке рішення було ухвалено на референдумі майже чотири роки тому, проте тоді ніхто до кінця не вірив, що Brexit відбудеться. «Найважливіше, що потрібно сказати сьогодні ввечері, що це не кінець, а початок», – зазначив прем'єр-міністр Борис Джонсон. «Слово і Діло» сьогодні згадало весь шлях Британії до виходу з ЄС.
У травні 2015 року уряд консерваторів вніс до британського парламенту законопроект про референдум щодо виходу країни з Євросоюзу. Причому раніше, у 2011 році, питання про проведення такого референдуму вже порушувалося, але парламент проголосував проти. Цього разу депутати підтримали пропозицію, і 10 листопада 2015 року прем'єр-міністр Девід Кемерон оголосив про початок кампанії за зміну умов членства Британії в ЄС.
Референдум відбувся 23 червня 2016 року. На питання «Чи потрібно Сполученому Королівству залишатися членом Європейського союзу?» 51,9% британців відповіли «ні», 48,1% – «так». Явка становила 72,1%. Наступного дня після референдуму про свою відставку оголосив Девід Кемерон. Він заявив, що закликав британців проголосувати за членство в ЄС, але якщо вони ухвалили інше рішення, то країні потрібен новий лідер. Його наступником стала Тереза Мей (а Міністерство закордонних справ очолив Борис Джонсон).
У листопаді 2016 року і без того непростий процес виходу Британії з ЄС ускладнив Високий суд: він постановив, що уряд не може запустити процедуру виходу з Євросоюзу без схвалення парламенту. Один із прихильників Brexit Найджел Фарадж заявив, що парламент в цьому разі зможе спробувати використати будь-яку можливість для того, щоб блокувати або затримати набуття чинності статті 50 Лісабонського договору (яка запускає процедуру виходу з ЄС).
Тим не менш, у 2017 році Палата громад і Палата лордів у парламенті ухвалила законопроект про вихід Великої Британії з ЄС. Законопроект підписала королева Єлизавета II, і прем'єр офіційно повідомила голові Ради ЄС про початок Brexit. Офіційні переговори про умови та строки Brexit стартували 19 червня 2017-го, за рік після референдуму.
Спочатку планувалося, що Велика Британія покине Євросоюз 29 березня 2019 року. Однак парламент кілька разів відхиляв запропонований Терезою Мей план виходу, через це Британія і ЄС тричі відтерміновували дату остаточного Brexit. Крім того, після численних невдач із планом Brexit Мей вирішила піти у відставку. Пост прем'єра обійняв Борис Джонсон. Цікаво, що після вступу на посаду він заявив, що Британія за будь-яких умов повинна вийти з ЄС до 31 жовтня 2019-го. Але вихід перенесли втретє.
Наприкінці минулого року у Великій Британії пройшли дострокові парламентські вибори. Найбільшу кількість місць у парламенті отримала Консервативна партія, яка виступала за Brexit. Після цього парламент дуже швидко ухвалив відповідний законопроект. 29 січня угоду про вихід Британії з Євросоюзу ратифікував Європарламент, а 30-го – Рада ЄС.
Відзавтра Велика Британія офіційно припинить бути членом ЄС (вона була їм з 1973 року) і втратить право голосу в його інститутах (відповідно британські депутати залишаться без мандатів у Європарламенті). Що стосується економічних відносин країни і ЄС, сторони до кінця року повинні визначити всі умови торгівлі, до цього часу діятиме перехідний період.
Нагадаємо, Україна запровадила тимчасовий безвізовий режим для громадян Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»