Ніхто з нас не побачить гендерної рівності в нашому житті, і, швидше за все, більшість наших дітей – також. До такого висновку, що примушує тверезіти від ілюзій, дійшли дослідники у Глобальній доповіді про ґендерний розрив у країнах світу. Основним висновком доповіді на Всесвітньому економічному форумі в 2020 році стало те, що гендерний паритет не буде досягнутий протягом 99,5 років. Напередодні 8 березня, коли чоловіки вітатимуть жінок з «жіночим святом», а феміністки – відзначати Міжнародний день боротьбии за права жінок, «Слово і Діло» пропонує подивитись індекс гендерної нерівності в країнах світу та в Україні.
Індекс гендерної нерівності враховує відносний розрив між чоловіками і жінками в чотирьох ключових областях: охорона здоров'я, освіта, економіка і політика, а також тенденції його зміни в часі.
Також за допомогою цього інтедксу можна вимірювати гендерні відмінності у доступі до ресурсів та можливостей в країнах, а не фактичних рівнів наявних ресурсів і можливостей в цих країнах. Дослідники вказують, що високорозвинені країни не обов'язково мабть більш високі оцінки.
В цілому прагнення до гендерного паритету покращилося, оскільки у 2018 році цей розрив був у 108 років, а у 2019-му скоротився до 100 років. Цьому сприяло більше політичне представництво жінок у багатьох країнах, але загалом політична арена залишається найгіршим показником. При тому, що за останні 50 років у 85 країнах не було жодної жінки-глави держави.
Щоб сбалансувати гендерний розрив у політичному представництві знадобиться 95 років, навіть враховуючи, що минулого року жінки обіймали понад чверть депутатських місць та 21,2% міністерських посад.
Найбільшою проблемою, що запобігає закриттю економічного гендерного розриву, є недостатнє представництво жінок у новітніх професіях, пов'язаних із технологіями. У хмарних обчисленнях лише 12% професіоналів – жінки. Аналогічно, в технічних та IT-спеціальностях жінок лише 15% та 26% відповідно.
У всьому світі лише 55% жінок (у віці 15-64 років) зайняті на ринку праці на відміну від 78% чоловіків. У 72 країнах жінкам заборонено відкривати банківські рахунки або отримувати кредит. Не існує країни, де чоловіки витрачають стільки ж часу на неоплачувану роботу, як жінки. У країнах, де цей коефіцієнт найнижчий, він все ще становить 2:1.
Для досягнення ґендерного паритету в освіті знадобиться лише 12 років, а в цілому ґендерний паритет був досягнутий повністю у 40 із 153 країн, що присутні у рейтингу.
У галузі охорони здоров’я 48 країн майже досягли паритету, а 71 перекрила щонайменше 97% прогалин.
Лідерство серед країн з гендерним паритетом вже 11 років поспіль зберігається за Ісландією. Найбільш швидкими темпами вдосконалюються Албанія, Ефіопія, Малі, Мексика та Іспанія.
У доповіді йдеться про те, що за регіонами найбільшого прогресу у гендерному паритеті досягли Західна Європа (76,7%), далі – Північна Америка (72,9%), Латинська Америка та Кариби (72,2%), Східна Європа та Центральна Азія (71,3%) Центральна Африка (68,2%), Південна Азія (66,1%), Близький Схід та Північна Африка (60,5%).
Щодо України, то в нас можна відстежити світові тенденції. В нашій країні завжди багато жінок працювали в освіті та медицині, а от що стосується політики, ситуація зрушила з місця останніх кілька років.
У Верховній раді восьмого скликання було лише 50 жінок народних депутатів (чоловіків – 373), це 12% від усього складу. У парламенті нинішнього скликання – близько 20% мандатів отримали жінки. «Слово і Діло» подивилось, як змінювався гендерний склад Ради останні 30 років.
Раніше ми підрахували, скільки депутатів-жінок працюють у парламентах світу.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ПІДПИСУЙТЕСЬ НА НАШ YOUTUBE КАНАЛ
та дивіться першими нові відео від «Слово і діло»