Епідемія коронавірусу спровокувала зміни трендів у світовій економіці, стало зрозуміло про початок економічної кризи. Щоб говорити про глобальну рецесію, така ситуація повинна бути протягом декількох кварталів. На цьому в коментарі «Слово і Діло» наголосив економічний експерт Андрій Блінов.
Фахівець зазначив, що безпосередньо коронавірус – окрема проблема, яка, ймовірно, може бути короткостроковою й за кілька місяців ситуація піде на спад, як у Китаї.
Блінов спрогнозував, що протягом 1,5-2 місяців світову економіку буде лихоманити. Насамперед через обмеження, які запроваджені для боротьби з пандемією: обмеження споживання, пересування, виробництва тощо.
«Далі настане суто економічна фаза, яка навряд чи буде позитивною. Ми входимо у звичайну кризу. 11 років зростання американських фондових індексів та окремих економік говорять про циклічну необхідність перезавантаження економіки. Глобальний попит на велику кількість ресурсів буде істотно нижче, ніж торік», – прокоментував Блінов.
Економіст звернув увагу на прогнози низки провідних інституцій, які в середньому знизили зростання економіки з 2,5% до 0,6%.
На думку експерта, у 2020 році на загальносвітовому рівні економічна ситуація буде близька до рецесії. Це означає, що багато економік зіткнуться зі скороченням експорту, імпорту, ВВП. Практично не буде регіонів, яких це не торкнеться.
«Якщо раніше говорили, що є якась азійська чи американська криза, то ця криза –загальносвітова», – констатував експерт.
Андрій Блінов пояснив, що найбільше постраждають країни з відкритою економікою, які залежні від світового ринку. Україна якраз належить до таких економік.
«Україна зіткнеться з економічними проблемами. Уже спостерігається девальвація, хоча в такому разі є інші тенденції. Зокрема, протягом останнього тижня, коли пандемія набула загрозливого характеру, американська валюта стрімко зростає порівняно з всіма іншими активами: криптовалюта, нафта, валюти інших країн, включаючи євро. Це нормально, для інвесторів це сигнал, що є так звана безпекова гавань», – пояснив Блінов.
Він зауважив, що нинішню ситуацію часто порівнюють із минулими кризовими періодами. За його словами, зараз ситуація краща, ніж у період 2014-2016 років.
«У минулому році за поточним рахунком платіжного балансу ми вийшли на 0,7% ВВП дефіциту. Це невеликий показник. У цілому в нас немає надвеликих дефіцитів, які нам би загрожували, наприклад, як в ситуації Лівану або Аргентини. Однак, на жаль, проти нас грає фактор, пов'язаний із трирічним піком виплати боргів», – пояснив економіст.
Андрій Блінов нагадав, що пік виплат за боргами припадає на період 2019-2021 років. Якщо врахувати держбюджет, то близько 450 мільярдів гривень із трильйонного бюджету йде на обслуговування боргів.
«У нас віддавати борги немає можливості. Країна брала нові кредити на більш тривалий термін і набагато дешевше, щоб віддати частину старих боргів. Тобто наша крива розтягнута до 2032 року. Не можна сказати, що боргів побльшало, але ми пролонгували їх у часі», – підкреслив Блінов.
За його словами, ситуація із запозиченнями для України ускладнюється, але запаси на 2020 рік поки є. Найближчими місяцями не виникатиме питання, платити за боргами чи ні.
«Однак головне питання в тому, що буде після закінчення епідемії? В якій ситуації опиниться світ? Криза в Україні завжди пов'язана з попитом на експортну продукцію. Зараз рано щось прогнозувати», – прокоментував економічний експерт Андрій Блінов.
Нагадаємо, новий міністр економіки Ігор Петрашко вважає, що основні наслідки впливу коронавірусу на економіку будуть помітні за 3-6 місяців.
«Слово і Діло» розібралося, як змінювався курс гривні на момент падіння провідних біржових індексів на світовому фондовому ринку.
Також «Слово і Діло» пропонує подивитися, які кризи вже пережила світова економіка.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»