Наприкінці минулого року депутати від «Слуги народу» зареєстрували в парламенті законопроект про медіа, які повинен регулювати діяльність усієї сфери. Журналісти й різні організації розкритикували документ, і Верховна рада відправила його на повторне перше читання. Законопроект допрацювали, недавно комітет рекомендував усе-таки ухвалити його, проте Національна спілка журналістів України, представництво Євросоюзу і ОБСЄ все одно просять його відхилити. «Слово і діло» розібралося, що передбачає скандальна ініціатива.
У Нацради з питань телебачення і радіомовлення будуть розширені повноваження
Законопроект передбачає, що Національна рада буде здійснювати державне регулювання, нагляд і контроль у сфері медіа. Серед повноважень і прав Нацради:
вести переговори з власниками платформ загального доступу до інформації та підписувати з ними угоди, прагнучи зафіксувати в них зобов'язання власників платформ передбачити в умовах користування сервісом платформи заборону на поширення інформації, що порушує вимоги законодавства. Крім того, Нацрада може звертатися до власників платформ з вимогами обмежити доступ до інформації користувачів.
Звертатися до власників пошукових систем (і іноземних теж) з вимогою вилучити в результатах пошуку посилання на інформацію, що порушує вимоги законодавства.
Здійснювати нагляд і контроль за дотриманням суб'єктами у сфері медіа вимог щодо прозорості структури власності, вимог щодо мови, обмежень за змістом інформації тощо.
Здійснювати ліцензування у сфері медіа, затверджувати порядок видачі та анулювання дозволу на тимчасове мовлення, схвалювати рішення про реєстрацію, відмову в реєстрації або скасування реєстрації іноземних лінійних медіа.
Проводити перевірки суб'єктів у сфері медіа.
Крім того, у разі ухвалення закону Нацрада зможе вимагати від друкованих та онлайн-ЗМІ усунення порушень, штрафувати їх, через суд вимагати позбавлення ліцензії та блокувати сайти.
Що заборонено поширювати в медіа
У списку заборон на поширення в медіа немає нічого незвичайного. Не можна пропагувати тероризм, наркотики, жорстоке поводження з тваринами. Під забороною матеріали із закликом до насильницької зміни влади, порушення територіальної цілісності країни. Заборонені висловлювання, що розпалюють міжнаціональну ворожнечу й дискримінацію.
Крім того, не можна поширювати порнографію, інструкції з виготовлення або купівлі вибухових і наркотичних речовин. Також заборонені матеріали, які виправдовують або заперечують злочинність комуністичного або нацистського режимів.
Як будуть штрафувати медіа за порушення
Усі порушення поділені на три групи: незначні, значні та грубі. Рішення про штраф ухвалює Нацрада.
Телеканалам за незначні порушення загрожує штраф у розмірі 5% від ліцензійного збору або від 1 до 25 мінімальних зарплат (це максимум 118 тисяч гривень). За значні порушення, наприклад, дискримінаційні висловлювання, порушення вимог щодо обсягів державної мови, порушення правил передвиборчої агітації, штраф – 10% від ліцензійного збору або 5-30 мінімальних зарплат (максимум 236,2 тисячі гривень). Грубі порушення, зокрема, заклики до повалення влади, відмова в проведенні перевірки, призведуть до штрафу в розмірі 25% від ліцензійного збору або 10-75 мінімумів (максимум 355 тисяч гривень).
Для друкованих ЗМІ штраф за незначні порушення встановлено в розмірі 1-5 мінімальних зарплат (максимум 23,6 тисяч гривень), за значні – 5-10 мінімальних зарплат (максимум 47,2 тисячі), за грубі – 10-15 мінімалок (максимум 71 тисяча). Аналогічні штрафи прописані й для онлайн-медіа.
Нагадаємо, раніше «Слово і діло» проаналізувало законопроект про дезінформацію і розібралося, за що передбачена кримінальна та адміністративна відповідальність.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»