В Україні відносний показник атак проти журналістів становить майже 2 на 100 тисяч населення. Це ставить її на шосте місце між Киргизстаном і Казахстаном серед 12 пострадянських країн за ступенем ризику для працівників ЗМІ.
Про це свідчить дослідження лондонського фонду Justice for Journalists (JFJ - «Справедливість для журналістів»), опубліковане на сайті Національної спілки журналістів, партнера JFJ в Україні.
Законопроект про медіа: розширення повноважень Нацради та штрафи для ЗМІЗаконопроект про медіа передбачає розширення повноважень Нацради і штрафи для ЗМІ за порушення.
Як зазначається, Україна, зокрема входить до списку країн, де, як і раніше, широко поширені фізичні атаки на працівників ЗМІ.
Майже 28% всіх зафіксованих нападів на працівників ЗМІ в Україні становлять атаки фізичного характеру (побиття, викрадення, замах на вбивство), а більш ніж у половині випадків нападники не були пов’язані з владою. На відміну від сусідніх країн в Україні переважальними способами тиску на журналістів є цькування і залякування, зокрема в кіберпросторі, а також пошкодження й відбирання майна і документів.
«У 22% випадків фізичні напади на журналістів здійснені представниками влади, у 51% – звичайними громадянами, у решті випадків – невідомими», – йдеться в результатах досліджень.
Повідомляється, що найбільш поширений метод тиску на працівників ЗМІ, що висвітлюється традиційними і цифровими медіа України, – це атаки й погрози нефізичного характеру та в кіберпросторі, насамперед цькування, залякування, погрози насильством і смертю. Працівники українських ЗМІ також регулярно стикаються з викраденням і поширенням їх особистих даних.
Нагадаємо, Національна спілка журналістів України за перше півріччя зафіксувала 40 інцидентів фізичної агресії стосовно працівників ЗМІ.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»