Верховна рада цього тижня повинна була розглянути законопроект про скасування обмежень для зарплат чиновників. Однак знову не пощастило: у день засідання президент Володимир Зеленський відкликав проєкт, тому 47 тисяч 230 гривень – максимум, на який можуть розраховувати міністри та інші чиновники (не враховуючи відпускних і різної матеріальної допомоги). Скільки в червні заробили члени Кабінету міністрів, розібралося «Слово і діло».
Більшість міністрів отримали по 47 тисяч 230 гривень. Найвища зарплата була в міністра закордонних справ Дмитро Кулеби – 79 тисяч 519 гривень. Таку суму він отримав за рахунок донарахування різних надбавок за березень-травень.
Віцепрем'єр-міністр – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров у червні заробив трохи більше 38 тисяч гривень, як і міністр Кабміну Олег Немчінов і глава МВС Арсен Аваков. Зарплата віцепрем'єра – міністра з питання реінтеграції окупованих територій Олексія Резнікова становила 37,4 тисячі гривень.
Міністру культури Олександру Ткаченку нарахували 37 тисяч 784 гривні, найменше заробила віцепрем'єр Ольга Стефанішина – 33 тисячі 61 гривню.
Із заступників найбільш високооплачуваним минулого місяця став Єгор Стадний з Міністерства освіти – 102 тисячі гривень. Йому виплатили відпускні та матеріальну допомогу на оздоровлення. Зарплата Максима Ярмистого з того ж міністерства становила 87 тисяч гривень, теж за рахунок відпускних і допомоги. Наприкінці червня Кабінет міністрів звільнив обох чиновників.
Заступники міністра економічного розвитку Дмитро Романович і Сергій Глущенко заробили по 97 тисяч 720 гривень.
Зарплати міністрів за травень можна подивитися на наших інфографіках.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, скільки в червні заробили керівники антикорупційних органів та голови обласних адміністрацій.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»