Спостерігаючи за історією з луцьким терористом важко позбутися враження, що Максим Кривоша за ступенем нормальності не сильно поступається багатьом людям, які коментували ситуацію із заручниками і операцію по їх звільненню. А по агресивності і жорстокості міг би, мабуть, і уроки у деяких брати: вони б, дай їм волю! .. Волі, на щастя, немає.
Уявлення Кривоша про навколишню дійсність, може, навіть більше впорядковані, ніж у середньостатистичного користувача соціальних мереж. Це, звичайно, дивний порядок, але не позбавлений внутрішньої логіки. А якщо десь навіть і позбавлений, так в цьому він точно не самотній. З того, що нам відомо, Максим «Плохой» багато читав і намагався сформулювати свої специфічні уявлення в товстій книзі. Вийшло не дуже, людство не почуло. У підсумку все закінчилося спробою цієї, очевидно, нещасливої людини привернути увагу громадськості до прав домашніх тварин. Ну, і до себе, зрозуміло.
Псих і псих, що з нього взяти. Добре, що сам залишився живий і нікого не занапастив. Хочеться вірити, що тепер він потрапить в руки досвідчених фахівців, які повернуть йому якщо не здоров'я, то спокій. У його випадку очевидно, що підуть якісь дії по корекції некомфортного внутрішнього стану і асоціальної поведінки, армія ж коментаторів з подібними проблемами кинута напризволяще.
Захоплення заручників в Луцьку: що пишуть в соцмережах21 липня в Луцьку захопили заручників в автобусі. У соцмережах обговорюють чи потрібно було Володимиру Зеленському виконувати умови терориста і чи могло бути захоплення постановкою.
Соціальні мережі, поява яких ознаменувала гігантський стрибок для всього людства, обертаються великою бідою для маленької людини, яка отримала чарівну можливість публічного висловлення на весь білий світ та неймовірно вирости за рахунок цього у власних очах. Ті дивовижні прозріння, які раніше приречені були чути близькі, друзі або попутники в громадському транспорті або вагонному купе, тепер в цифровому вигляді наповнюють інформаційний простір, доводячи до істерики тих, хто пише і читає. Мова не про досвідчених хайполовів, хоча їх особливі заслуги у зломі нетвердих мізків теж забувати не можна, а про їх жертв і невмілих наслідувачів. Про тих, хто й справді ось так думає і так вважає, і поспішає ділитися. Відбирати це право не можна, та й неможливо, зрозуміти б тепер тільки, що з цим робити.
Одна з особливостей цих людей – їх впевненість, що все відбувається не дарма, випадковість вигадана дурнями, потрібно тільки пошкребти поверхню будь-якої події, як виявляться таємні пружини і шестерні. Маленьку мережеву людину не проведеш. Ви ж розумієте, що вся ця луцька історія має хитромудрих закулісних постановників? ..
Україна, де виведена своя порода маленьких мережевих чоловічків, які пишаються своєю прозорливістю і конспірологічною інтуїцією, відрізняється від іншого світу тим, що у нас вони граються на тлі відсутності скільки-небудь значних авторитетів, до думки яких прислухалося б скільки-небудь значне число людей. Ті, хто намагається себе за таких авторитетів видати, по суті є такими ж маленькими чоловічками, роздутими неприродним чином, але в повній мірі напханими тієї ж дикою сумішшю упереджень, упередженості і необґрунтованої зарозумілості. При наявності окремих культурних острівців, культурний корсет, який якось утримує інші суспільства в періоди потрясінь, в України відсутній. Звідси і рівень моралі, в який прекрасно вписується вітчизняна політика, що багато в чому є замовником такого стану речей: поменше моралі, побільше лайна.
«Плохой» Максим розлютився, змусив всіх жаліти тварин і не зачепив людей. Президент пошкодував Максима. Шкода обох. Шкода нас усіх.
Леонід Швець, спеціально для «Слово і діло»
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»