У рамках децентралізації Верховна рада проголосувала за ліквідацію 490 старих районів і утворення 136 нових. Для чого перекроїли мапу України? Чи потрібний взагалі такий розподіл? Як тепер люди отримуватимуть різні довідки та оформлюватимуть документи? Куди підуть місцеві податки? Ці та інші питання «Слово і діло» розглянуло разом з експертами.
Для чого потрібен поділ України на меншу кількість районів?
Розподіл України на велику кількість районів відійшов нам у спадок від Радянського Союзу, коли компартія на місцях створювала багато своїх осередків для того, щоб було зручніше контролювати людей на місцях.
Згодом почала виникати непропорційність за кількістю населення в різних районах. До того ж в одних місцях виявилося забагато чиновників, а в інших – відчувалося перенавантаження.
Голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко вважає, що новий поділ на райони треба було робити одразу, коли Україна здобула незалежність. Юрист створив мапу укрупнених районів ще у 2012 році.
«У світі давно визначено, що оптимальна кількість населення для організації державного управління сягає 200 тис. осіб. Юрій Ганущак у своїй моделі відштовхується від 150 тис. осіб, прив’язуючись до європейського стандарту територіального поділу країн для статистичних цілей NUTS. Але я виходив з іншого європейського нормативу, за яким найоптимальніший базовий осередок місцевого самоврядування повинен мати близько 20 тис. жителів, а субрегіональний рівень найоптимальніше має складатися з 10 таких осередків», – пояснив Коліушко сайту «Децентралізація».
Адміністративно-територіальна реформа: на які райони поділять області УкраїниВ Україні в рамках адміністративно-територіальної реформи значно скоротять кількість районів в областях – з 490 до 129.
Передбачається, що укрупнення районів дозволить зменшити витрати на районні ради та адміністрації, більша частина з яких просто зникне. В уряді підрахували, що в найближчі три роки економія від зменшення кількості районів становитиме близько 1,5 млрд грн щороку.
До того ж укрупнення районів передбачалося в рамках децентралізації, коли роль об'єднаних територіальних громад має зростати, а роль районів суттєво зменшитись. Район – це адміністративно-територіальна одиниця для уряду, а не для громадян. У такій великій державі з великою кількістю населення, як Україна, недостатньо лише громад і областей – має бути проміжний, районний рівень управління.
Районні ради і надалі ухвалюватимуть рішення, а райдержадміністрації – їх виконувати. Хоча частина повноважень відійде до громад – утримання закладів освіти, ЦНАПів, комунального майна.
Противники укрупнення районів стверджують, що досі не готова законодавча база, невідомо, як будуть розподілятися між районами та громадами лікарні, школи, будинки культури та інше майно, а також що буде з грошима.
На це Ігор Коліушко відповідає, що за логікою треба було спочатку продумати всі галузі, ту ж медицину, освіту, соціальну сферу, а потім вже переходити до реформи, але на практиці це неможливо.
«Я міг би з досвіду своєї депутатської та громадської діяльності навести багато прикладів, коли доводилося робити нелогічно, але це був єдино можливий шлях. Ніхто не хоче серйозно розглядати перспективи розвитку тих чи інших галузей в нових умовах нового адміністративно-територіального устрою, поки цей устрій не стає реальністю», – переконаний він.
Як укрупнення районів пов’язане з місцевими виборами?
Ще одним аргументом для прискорення перерозподілу районів стало наближення місцевих виборів, що мають відбутися 25 жовтня 2020 року.
«Потрібно оголошувати вибори – є виборчий процес, який має розпочатися. Щодо виборчого процесу є чимала кількість питань, це чергові вибори чи перші тощо. Тому, в принципі, тягнути з питаннями адмінтерустрою, хочеться нам чи не хочеться, вже неможливо», – пояснив нардеп, голова підкомітету з питань адмінтерустрою Віталій Безгін.
Після ліквідації 490 районів в Україні обиратимуть голів понад тисячі громад, депутатів до відповідних сільських, селищних і міських рад, депутатів 136 районних рад, депутатів 22 обласних рад (крім Луганської, Донецької областей та анексованого Криму).
Що зміниться для людей?
Найбільший негатив серед населення спричинила потенційна необхідність їздити до райцентру по різні довідки та оформлення документів. З цього приводу радник міністра розвитку громад та територій Іван Лукеря запевнив, що із цим труднощів не буде.
«Нові 136 районів моделювались так, щоб центр району мав найбільш зручне транспортне сполучення з будь-якої точки нового укрупненого району. Громадяни повинні усвідомити, що вони не є мешканцями району, вони не є мешканцями районного центру, вони – мешканці громади. Усе, що було важливе раніше в районному центрі — адміністрації тощо – переходять до громад. Для людей відстань до послуг зменшиться у 2-3 рази, бо усі функції перейшли до громад», – переконує він.
Своєю чергою, нардеп Лариса Білозір під час круглого столу «Міфи та реалії нового адмінтерустрою в Україні», яка також очолює підкомітет з адмінпослуг та процедур, повідомила, що наразі в першому читанні вже ухвалений законопроект про створення ЦНАПів у кожній громаді.
«Законопроект №2679 покликаний створити Центри надання адміністративних послуг у кожній із 1470 громад. На сьогодні 767 громад не мають ЦНАПів. За рік ми плануємо трансформувати до громад 390 ЦНАПів, які розташовані в адміністративних районних центрах», – повідомила вона.
Законопроект також передбачає виділення коштів на будівництво, обладнання та утримання ЦНАПів. Протягом двох років планується виділення від 2 до 4 млрд грн.
«До 1 січня 2022 року ЦНАПи, які розташовані в адміністративних районних центрах, будуть трансформовані в ЦНАПи ОТГ. І до того ж часу мають бути створені ЦНАПи вв громадах із населенням понад 10 тис. людей. Попередньо до 1 січня 2024 року громади менше 10 тис. людей будуть зобов’язані створити ЦНАПи і під це є ресурси», – запевнила нардеп.
За її словами, у ЦНАПах також можуть працювати представники центральних органів виконавчої влади та територіальних підрозділів.
«Розмови про те, що по довідку треба буде їхати до районного центру – це повна нісенітниця. Тим паче, якщо вже передбачений ресурс, то ми будемо робити все для того, щоби всі послуги надавалися в громаді. Сьогодні вже в сільських громадах, окрім паспортів, надаються деякі матеріальні послуги, послуги РАЦСу з реєстрації актів цивільного стану чи проживання», – вважає Лариса Білозір.
Коли нові райони почнуть функціонувати?
Після місцевих виборів 25 жовтня райради втрачають свої повноваження. Щоправда, райдержадміністрації працюватимуть до кінця 2020 року, тому що вони вже отримали цьогорічні бюджетні кошти.
Планується також перехідний період, який триватиме пів року – з 1 січня до 1 липня 2021 року. Щодо отримання довідок мешканцями віддалених сіл та селищ, до утворення ЦНАПів у громадах вони зможуть звертатись до найближчого теруправління.
Що буде з доходами громад?
Законопроект №3614, який розмежує доходи і видатки між бюджетами районів та територіальних громад, парламент може ухвалити до вересня. Про це заявив Віталій Безгін.
«До 29 липня триває підготовка документу до другого читання і після цього запропонуємо Раді ухвалити його в цілому. Ми сподіваємося, що законопроект 3614 буде ухвалений парламентом до вересня на одному з позачергових засідань», – сказав він.
Нагадаємо, що законопроект вже пройшов перше читання і передбачає, що сільські, селищні, міські бюджети більше не залежатимуть від району.
Виходячи із законопроекту, доходи і видатки між бюджетами районів та територіальних громад розмежують. Районні бюджети пропонується виключити із системи горизонтального вирівнювання. Тобто районні бюджети не отримуватимуть базову дотацію і не будуть на прямих міжбюджетних відносинах із державним бюджетом.
Як працюватимуть місцеві суди після укрупнення районів?
Місцеві загальні суди продовжують розглядати справи в межах раніше утворених районів, поки не відбудеться зміна системи судоустрою та погодження її з новим адміністративно-територіальним устроєм.
Про це йдеться в листі Раді суддів України, який направили головам місцевих та апеляційних судів.
Також у Раді суддів нагадали, що суд утворюється, реорганізовується й ліквідовується законом, проєкт якого вносить до Верховної ради президент України після консультацій з Вищою радою правосуддя.
Підставами для утворення чи ліквідації суду є зміна системи судоустрою, необхідність забезпечення доступності правосуддя, оптимізації видатків державного бюджету або зміна адміністративно-територіального устрою.
Те саме стосується роботи місцевих прокуратур та поліції та відділів Пенсійного фонду.
Ірина Рибінська, спеціально для «Слово і діло»
Раніше «Слово і діло» розбиралося, чи є ризики появи сепаратизму в Україні через реформу децентралізації.
Також ми писали, що Зеленський утворив військово-цивільну адміністрацію в Сєвєродонецьку.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»