Чим займається Конституційний суд України та що в ньому треба змінити

Читать на русском
Конституційну кризу, яка визрівала ледь не з часів створення Конституції, на жаль, неможливо подолати простими рішеннями.
Слово і діло

Всюди тільки й чути про Конституційний суд та його скандальне рішення. А що це за суд і для чого він потрібен, досі мали чітке уявлення хіба що юристи вузького профілю. Тож, чим займається КСУ? Чому не можна просто взяти і звільнити його суддів? Скільки їх взагалі та як їх обирають? Як сталось, що Конституційний суд став настільки всемогутнім, що його рішення не може оскаржити чи скасувати ні президент, ні парламент, ні будь який інший державної орган влади? Та чи є правова можливість вийти з патової ситуації, в яку державу загнали політики? Відповіді на ці питання зібрало для вас «Слово і діло».

Що таке Конституційний суд та чому він поза судовою владою?

Конституційний Суд України не є судом у звичайному розумінні. Це своєрідна надбудова над трьома гілками влади і фактично є арбітром між парламентом, президентом, судами та Конституцією.

Діяльність цього органу регулюється власне, Конституцією та законом «Про Конституційний суд», а також внутрішнім регламентом. Згідно із законом, КСУ є органом конституційної юрисдикції, який забезпечує верховенство Конституції України, вирішує питання про відповідність Основному закону законів та інших актів, за потреби здійснює офіційне тлумачення Конституції.

Завданнями Конституційного суду є:

— ухвалення рішень щодо конституційності нормативно-правових актів (повністю або частково);

— винесення висновків щодо відповідності нормам Конституції проєктів законів про внесення змін до Конституції;

— перевірка на конституційність міжнародних угод, що вносяться до парламенту;

— нагляд за порядком усунення президента з посади в порядку імпічменту.

Яким чином КСУ виносить рішення?

Сам Конституційний суд не може ініціювати розгляд будь-якої справи. До нього мають звернутися з конституційним поданням 45 нардепів (можна і більше), зверненням чи конституційною скаргою.

Спочатку КСУ формально вивчає подання – чи достатньо всіх підписів нардепів, чи відповідним чином воно оформлене.

Бувають випадки, коли подання складене юридично безграмотно, тоді його відхиляють. Деякі подання об'єднують в одну справу, іноді з вже відкритої справи виділяють певні норми для окремого розгляду.

Термін розгляду подання – два місяці з моменту відкриття провадження, або протягом місяця, якщо йдеться про особливо важливу справу. Однак терміни ніколи не дотримувались, бо за це немає відповідальності.

«Якщо Конституційний суд не працюватиме пів року, статус ОРДЛО зможуть закріпити в законі» – суддя КСУ СліденкоСуддя КСУ Сліденко розповів, чому вважає останнє рішення Конституційного суду благом для держави та які виходи бачить з конституційної кризи.

Оскільки КСУ є колегіальним органом, основна його діяльність пов'язана з ухваленням певних юридичних рішень під час засідань та пленарних засідань.

Засідання Конституційного Суду України є повноважним, якщо на ньому є присутніми не менше одинадцяти суддів, а рішення ухвалюється, якщо за нього проголосувало більше половини суддів, які брали участь у засіданні. Якщо кілька суддів не приходять на засідання, через відсутність кворуму КСУ не може розглядати відкриті справи. Така ситуація виникла зараз через те, що кілька суддів не з'являються на засідання.

Якщо КСУ виносить рішення, що закон, або якась стаття закону чи інша норма не відповідає Конституції, цей закон скасовується. Так було із законом про незаконне збагачення, коли довелося закрити всі відкриті чи передані на розгляд суду кримінальні провадження проти високопосадовців.

Чому рішення КСУ ніхто не може скасувати?

Рішення Конституційного суду ніхто не може оскаржити, припинити чи скасувати. Так прописано в Конституції України та законі про КСУ. Тому ні президент, ні парламент, ні уряд, ні РНБО не мають повноважень ухвалити законопроєкт, який скасує те, що вирішив КСУ.

До того ж, не можна одним новим законом взяти і розпустити КСУ, якщо цього немає в Конституції. Не можна просто звільнити суддів та набрати нових. Такі речі потребують часу та дотримання процедури.

Якими є вимоги до суддів Конституційного суду?

До КСУ входять 18 суддів (найбільше у Європі). Термін повноважень кожного — 9 років, без права повторного призначення.

Склад КСУ формується наступним чином: за результатами конкурсного відбору президент України, Верховна рада та з'їзд суддів України призначають по 6 суддів Конституційного Суду.

Наразі у складі Конституційного Суду України недокомплект – 15 суддів. З трьох вакантних посад – дві призначаються за квотою Ради. Однак 6 листопада парламент провалив спробу призначити суддю КСУ, не зібравши необхідну кількість голосів за одного з претендентів.

Суддею Конституційного Суду може бути громадянин України, який володіє державною мовою, на день призначення має 40 років, здобув вищу юридичну освіту і достатній стаж професійної діяльності у галузі права (щонайменше 15 років), має високі моральні якості, є правником із визнаним рівнем компетентності. (Стаття 11 ЗУ «Про Конституційний Суд України»).

Суддя КСУ має право публічно висловлювати свою окрему думку з питань, що стосуються провадження, але тільки щодо тих справ, у яких Конституційним Судом вже ухвалено рішення чи дано висновок. Цікаво, що нещодавно суддя КСУ розповів ЗМІ деталі розгляду подання щодо ринку землі. Щоправда, притягти до відповідальності за це суддю практично неможливо.

Як можна покарати чи звільнити суддів КСУ?

Перелік підстав для припинення та звільнення судді Конституційного суду чітко прописаний в Конституції і законі «Про Конституційний суд України».

«Припинення повноважень відбуваються автоматично, а ось звільнення, в більшості випадків, вимагає рішення самого КСУ. Причому за підтримки двох третин суддів», – пояснив «Слово і діло» експерт з конституційного права Олександр Москалюк.

Автоматично повноваження судді припиняються, якщо він досягне 65-річного віку, або вийде з українського громадянства, помре, або якщо його визнають безвісти зниклим чи оголосять померлим. І ще одна обставина – набрання законної сили обвинувального вироку проти судді КСУ.

Звільнити суддю КСУ можна тільки за наступних обставин:

— станом здоров’я;

— порушення ним вимог щодо несумісності (обіймає дві чи більше посади);

— скоєння дисциплінарної провини;

— грубе або системне нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді;

— подання заяви про відставку або звільнення;

— незгода на переведення до іншого суду;

— порушення обов’язку підтвердити законність походження майна.

«І за всіма цими обставинами для звільнення судді або притягнення його до дисциплінарної відповідальності необхідно, щоб на це погодилися дві третини складу КСУ», – підкреслив Москалюк.

Скільки заробляють судді КСУ?

Упродовж першого кварталу кожного року суд оприлюднює щорічну інформаційну доповідь за підсумками своєї діяльності та фінансового забезпечення у попередньому році.

Державний бюджет на 2020-й передбачає фінансування Конституційного суду України у розмірі 314,5 мільйонів гривень, проте не можна просто розділити цю суму на 15 суддів, відповіли в КСУ на запит «Радіо Свобода».

За 10 місяців 2020 року на зарплати одного судді Конституційного суду України витрачено близько 2,5 мільйона гривень. Середній розмір винагороди судді Конституційного Суду України – 254 тисячі гривень на місяць.

«Видатки Конституційного суду України – це не лише винагорода суддів, а й видатки на забезпечення організаційного, аналітичного, юридичного, інформаційного та матеріально-технічного забезпечення, тобто здійснення конституційної юрисдикції в Україні», – зазначено у відповіді на запит.

Чи є правовий вихід з конституційної кризи?

27 жовтня 2020 року КСУ визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Так само суд скасував низку положень закону про запобігання корупції та позбавив НАЗК більшості повноважень. Наступного дня КСУ оприлюднив своє рішення, пояснивши поспіх тим, що на суддів КСУ здійснюється тиск.

НАЗК повідомило, що у кількох суддів КСУ був конфлікт інтересів під час ухвалення рішення. При цьому Агентство закрило доступ до державного реєстру е-декларацій. Однак за добу за рішенням уряду після засідання РНБО доступ до реєстру відновили.

30 жовтня президент Володимир Зеленський вніс до Ради як невідкладний законопроєкт щодо відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства. Гарант Конституції пропонує цим документом визнати рішення КСУ «таким, що не створює правових наслідків» та розпустити чинний склад КСУ.

На це голова КСУ Олександр Тупицький заявив, що законопроєкт Зеленського має ознаки конституційного перевороту, бо, на його думку, президентські пропозиції прямо суперечать Конституції України.

Натомість 2 листопада в парламенті був зареєстрований законопроєкт «Про відновлення дії окремих положень закону України «Про запобігання корупції» та Кримінального кодексу України» авторства спікера Дмитра Разумкова і ще понад 100 народних депутатів з різних фракцій.

«Якби судді пішли у відставку, як вимагають народні депутати, це було б найменш болючим варіантом, але вони, як видно, робити цього не збираються. Тому єдиний спосіб – це змінити процедуру добору і набрати суддів за новою процедурою», — сказав в коментарі «Слово і діло» експерт з судової реформи і питань корупції Михайло Жернаков.

Всі експерти з конституційного права сходяться на тому, що простих рішень в ситуації, що склалась, немає. Потрібна справжня система судова реформа.

На думку Москалюка, спочатку слід відновити ті законодавчі норми, які скасував КСУ, а далі вже розбиратися з КСУ.

«Можна внести зміни до закону про КСУ, якими передбачити, що за невиконання обов’язків судді КСУ автоматично припиняються повноваження судді. Передбачити, в тому числі, що невиконання обов’язків виявляється у недотриманні термінів розгляду конституційного провадження»,запропонував один з варіантів конституціоналіст.

На думку Москалюка, якщо такі правки до закону будуть швидко ухвалені та підписані президентом, то чинний склад КСУ можна буде звільнити, не порушуючи Основний закон України.

Колишній заступник голови КСУ Володимир Шаповал (у 1996-2005 роках) в інтерв’ю «Лівому берегу» запропонував створити в парламенті робочу групу, яка б в найкоротший термін внесла пропозицію щодо зміни статусу Конституційного суду. Можливо, зменшити кількість суддів. У будь-якому разі, потрібні системні зміни.

«Для того, щоб було чисте рішення, необхідно змінити Конституцію. Розумієте, ми створили сферу, в якій Конституційний суд самоізолювався і може коїти все, що завгодно. Більш того, немає інструментів державного впливу на Конституційний суд, а повинні бути. Я хотів би нагадати, як, припустимо, в Сполучених Штатах Америки звільняють судді? Та дуже просто – імпічмент в парламенті. Причому, найцікавіше, не тільки в разі, коли суддя скоїв кримінальний злочин, а навіть, якщо суддя зробив з точки зору парламенту аморальний вчинок. Це практика, яка у них склалася та існує вже більше 200 років», – сказав Шаповал.

Раніше «Слово і діло» поговорило із суддею КСУ Ігорем Сліденком, який був доповідачем за сумнозвісним рішенням щодо е-декларування та звуження повноважень НАЗК.

Також ми розбиралися з експертом, як відсутність кворуму в КСУ вплине на конфлікт довкола суду.

Ірина Рибінська, спеціально для «Слово діло»

Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.

Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: