Тарифи на опалення мали би зменшитися майже наполовину, принаймні так обіцяв у грудні 2019-го президент України Володимир Зеленський. Минув рік і ми отримали зростання тарифів, причому не тільки на опалення. Що трапилося, чому дорожчає тепло та хто впливає на формування ціни на газ «Слово і діло» розбиралося разом з експертами.
Що обіцяв Зеленський
Обіцянку знизити тарифи на тепло майже на 50% під час опалювального сезону 2020/2021 Володимир Зеленський дав 2 грудня 2019 року під час одного з відеозвернень.
«Ми працюємо над тим, щоб цієї зими були зменшені платіжки за опалення. Це дуже важливо. І також знайшли цікаве рішення, яке дозволить наступної зими зменшити тарифи на тепло майже наполовину. Це буде окрема програма», – сказав він.
Відзначимо, що 24 грудня 2019 року Кабмін ухвалив рішення, яке дал змогу зменшити суми в платіжках за теплопостачання. Тодішній прем’єр Гончарук заявив, що відповідні інструменти уряд надав місцевій владі. До кінця січня, за його словами, тепло подешевшало до 30% залежно від регіону. Загалом понад 130 підприємств теплокомуненерго здійснили перерахунок для споживачів у 124 містах України.
Коли Зеленський говорив про цікаве рішення, яке допоможе знизити ціни на тепло майже наполовину, не виключено, що він мав на увазі можливості, на які свого часу вказувала Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Про це у коментарі «Слово і діло» сказав директор спеціальних програм науково-технічного центру «Психея» Геннадій Рябцев.
«Варто зазначити, що саме дослідження НКРЕКП про те, що теплопостачальні компанії завищували тарифи на 50-70 відсотків, могло бути підставою для Зеленського, який обіцяв знайти можливість для зниження тарифів вполовину. Може, саме ця інформація була причиною. Не варто забувати, що більшість цих постачальних компаній є комунальними підприємствами і вони підвищують тарифи зі згоди і за підтримки органів місцевої влади», – зауважив він.
Але якщо рік тому Зеленському вдалося виконати обіцянку про зниження тарифів, яку він дав в липні 2019 року, то цієї зими все змінилося.
НКРЕКП переглянула вартість (у бік зростання) виробництва теплової енергії для населення, бюджетних і релігійних організацій та інших споживачів на 2021 рік.
Чому зросли тарифи на тепло у 2021 році
Своє рішення Нацкомісія обґрунтувала істотним зниженням обсягів виробництва теплової енергії, підвищенням зарплати для ліцензіатів, зростанням цін на паливно-енергетичні ресурси, а також зростанням витрат на послуги з розподілу природного газу.
Найменше підвищили тариф для Дніпровської ТЕЦ (5,5%), найбільше – для ТОВ «Євро-реконструкція» (на 49,7%),яка надає послуги теплопостачання для 300 тисяч мешканців Дарницького та Дніпровського районів у Києві.
Серед компаній, яким суттєво підвищили тарифи для населення, – Новороздільська та Новояворівська ТЕЦ (ТОВ «Нафтогаз Тепло», на 37,1% і 34,1%), Білоцерківська ТЕЦ (33,2%), ТОВ «Сумитеплоенерго» (на 25%), Чернігівська ТЕЦ (ТОВ «ТехНова», на 24,1%), а також КП «Міськтепловоденергія» (на 33,5%) та КП «Хмельницьктеплокомуненерго» (на 29,3%).
На думку експерта з питань енергетики Сергія Дяченка, таке зростання тарифу на тепло пояснюється простими економічними закономірностями: якщо зростає зарплата, то в ідеалі має зростати й ВВП, однак в Україні на тлі збільшення прожиткового мінімуму та мінімальної зарплати можна очікувати хіба що зростання інфляції.
«Підвищення зарплати мусить супроводжуватися зростанням продуктивності виробництва. Інакше люди нічого не виробляючи, споживають більше, що, зрештою, спричиняє інфляцію. У нас є об’єктивні підстави для падіння ВВП – війна і коронакриза. В цих умовах підвищувати зарплату, коли йде загальносвітове скорочення економічних показників, не найкраща ідея. Через інфляційний тиск піднімаються ціни», – пояснив він.
До чого тут тарифи на опалення? За словами експерта, після підвищення мінімальної зарплати, облгаззбути та інші компанії, які виробляють тепло, підняли ціни, бо змушені платити більше своїм працівникам, чиї зарплати прив’язані до мінімалки.
З тієї ж причини зріс тариф на розподіл газу, тому що, за словами Дяченка, левова частка витрат компаній-постачальників – це зарплата робітників облгазів. При цьому експерт не виключає й того, що власники енергогенерувальних компаній отримали гарне обґрунтування і скористалися моментом, щоби збільшити тарифи.
До речі, постачальники газу опублікували нові розцінки. Більшість із них збільшують ціну на рівень від +0,89 копійок до 1,56 гривні. Найбільше – «Львівенергозбут» з 9,05 грн за один кубометр у грудні до 10,8 грн у січні 2021 року.
«Ціні почнуть знижуватись, коли з’явиться реальна конкуренція між компаніями за споживачів. Коли хоча б відсотків 5-6 з них будуть конкурувати і при цьому ні в кого не буде більше 25% ринку», – зауважив Сергій Дяченко.
Хто впливає на формування тарифу
Однак зараз в Україні працюють відмінні від конкурентних моделі взаємин між постачальниками газу, тепла та споживачами, при тому, що реальний вплив на галузь має не влада, вважає Геннадій Рябцев.
«Президент взагалі не може впливати на формування цінової політики, оскільки не є головою виконавчої влади», – зауважив експерт, пояснивши, що на законодавчому рівні питання тарифів вирішує уряд, який має свої обмежувальні обставини.
«Ціни на газ для населення не матимуть якихось методик визначення. Все буде прив’язане до цін для промисловості. Для природного газу – це ціна паритетна імпорту», – сказав Рябцев, відзначивши, що українська модель надто далека від європейської, де основним гравцем на ринку є споживач.
Натомість в України ніхто не розуміє як формується тариф. Тобто жодних економічних обґрунтувань цін ані на ринку природного газу, ані на ринку електроенергії не оприлюднено.
«Собівартість українського газу є засекреченою інформацією. Так само засекреченою є собівартість виробництва електричної енергії окремими генерувальними компаніями», – переконаний експерт.
При цьому з утворенням газового ринку більше немає єдиної ціни на паливо для населення. Ми окремо платимо за газ як товар, в тому числі й для опалення, та за його постачання. На утворення ціни впливають різні фактори, як сезонні, так і ринкові, залежно від світових цін.
Однак споживачі мають змогу обирати постачальника газу та самостійно визначати – чи купувати газ за єдиною ціною на весь рік, чи на півроку за фіксованою зниженою ціною. А доки українці намагаються розібратися з тарифними новаціями, залишається сподіватися, що цієї зими тепло не буде дорожче, ніж минулої. Принаймні грудень та січень, які виявилися аномально теплими, поки що цьому сприяють.
Раніше «Слово і діло» розбиралося, на скільки з 1 січня зросли тарифи на комунальні послуги.
Також ми дослідили, що змінилося для українців із початку 2021 року, зокрема, у зв’язку зі зростанням мінімальної зарплати.
Ірина Рибінська, спеціально для «Слово і діло»
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»