В.о. керівника САП Максим Грищук вдруге скасував постанову прокурора Віталія Пономаренка про закриття справи «Роттердам +».
Про це повідомила пресслужба НАБУ у п'ятницю, 16 квітня.
Венедіктова не буде змінювати прокурора у справі «Роттердам+»Очільниця Офісу генпрокурора повідомила, що не буде втручатися у справу про багатомільярдні збитки та не змінить в ній прокурора.
«Разом із цим, Максим Грищук також скасував постанову про відновлення розслідування, яка передувала закриттю. Таким чином слідство не втратило дорогоцінні процесуальні дні, які необхідні для його завершення та скерування справи до суду», - йдеться в повідомленні.
У НАБУ відзначили, що зараз тільки генпрокурор може змінити Пономаренка у цій справі.
«НАБУ вкотре закликає генпрокурора Ірину Венедіктову змінити старшого групи прокурорів у справі «Роттердам+». Адже поведінка цього прокурора свідчить про його упередженість», - додали в Бюро.
Нагадаємо, керівник групи прокурорів у справі «Роттердам +» Віталій Пономаренко вже тричі закривав провадження у цій справі. Його не зупинило навіть те, що всі його попередні рішення про закриття провадження були скасовані на вищих рівнях - судом і більш старшим за рангом прокурором.
21 січня прокурор САП Пономаренко вдруге закрив справу «Роттердам плюс» у зв'язку з відсутністю складу злочину. До цього він закривав виробництво 27 серпня 2020 року. Тоді ж НАБУ отримало нову експертизу у справі «Роттердам плюс», яка підтвердила 39 млрд грн збитків від введення формули. Після чого експерт, яка провела це дослідження, заявила про тиск на неї. До того ж генпрокурор Ірина Венедиктова відмовилася змінювати прокурора у справі на прохання детективів НАБУ. Пізніше Вищий антикорупційний суд скасував закриття справи «Роттердам плюс».
За версією слідства, генеральний директор ДТЕК Мережі Іван Гелюх і ще один менеджер ДТЕК Борис Лісовий за попередньою домовленістю з ексглавою НКРЕКП Дмитром Вовком, колишнім членом Нацкомісії Володимиром Євдокимовим, заступник начальника управління енергоринку НКРЕКП Тарасом Ревенком та начальником відділу цього управління Володимиром Бутовським завчасно до прийняття формули «Роттердам плюс» обговорювали можливість її впровадження. Спочатку формулу нібито планували застосувати тільки на те вугілля, яке доставляють в Україну портами. Однак кількість такого вугілля становила приблизно 130 тисяч тонн на рік із загального обсягу вугілля такої марки, яке використовують на ТЕС, у 25,5 млн тонн.
Тому пізніше всі вищезазначені особи досягли згоди застосовувати цю формулу на весь обсяг вугілля, що було запропоновано посадовими особами НКРЕКП на засіданні 28 січня 2016 року. Вже 3 березня того ж року посадові особи Нацкомісії після отримання дозволу з АМКУ забезпечили розгляду порядку денного, де було питання формули «Роттердам плюс», яку затвердили на тому засіданні. Попередня експертиза встановила нібито 18,87 млрд грн завданих збитків від впровадження НКРЕКП цієї формули, оскільки від неї отримала надприбуток група компаній ДТЕК, яка займала частку в тепловій генерації в 70%-80%.
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»