Північноатлантичний альянс був створений в 1949 році. На сьогодні в нього входять 30 країн, напад на будь-яку з них означає напад одразу на усі. Україна після початку російської агресії теж наполегливо домагається членства. У 2019 році в Конституції був закріплений стратегічний курс держави на членство в НАТО і ЄС, ця мета є також в стратегії зовнішньополітичної діяльності. Які переваги дасть вступ в Альянс і які вимоги вже виконано – на відео «Слово і діло».
Які переваги дасть Україні членство в НАТО
Перша і найочевидніша причина для членства в НАТО – захист, причому не тільки від безпосереднього нападу. Кібербезпека, захист від інформаційних атак, спільні розвідувальні дані, запобігання конфліктам – це все теж входить в діяльність Альянсу.
Експерти впевнені, що масштаби кіберзагроз тільки збільшуватимуться, тоді як Україна ще занадто вразлива для них. У 2014 році країни-члени НАТО визначили кіберзахист як одну з основних складових колективної оборони. А в 2016 році кіберпростір позначили як одну з галузей, в яких проводять військові операції.
Ще одна перевага членства в НАТО – технології. Країни-члени Альянсу не тільки можуть експортувати сучасну техніку, а й модернізувати її. Також НАТО працює у галузі кооперативних наукових досліджень та обміну технічною інформацією серед держав-членів і партнерів – це озброєння, розвідка, системи виявлення, логістика, нейромережі, кібербезпека тощо.
Для України, яка технологічно відстає за багатьма напрямками, натовські технології просто життєво потрібні.
Неочевидною перевагою вступу в НАТО є економіка. Наприклад, для Польщі, Угорщини та Чехії приплив іноземних інвестицій після повідомлення про вступ зріс в 3,5 рази, для Болгарії – в 2 рази, для Румунії – на 141%.
Чому Україна все ще не в НАТО: основні причини
До російської агресії Україна практично не докладала зусиль для проведення реформ за стандартами НАТО. Водночас список умов для партнерства чималий. Вимоги покликані зміцнити армію, економіку, демократичні інститути і гарантувати енергетичну безпеку.
У військовій галузі Україна виконала майже всі вимоги НАТО. Зокрема, була збільшена чисельність ЗСУ і витрати на оборону. У самій армії змінили майже все – від стройової підготовки та поводження зі стрілецькою зброєю до управління підрозділами та аналізом розвідувальних даних. Крім того, в експлуатацію ввели модернізовану і нову техніку.
При цьому Україна брала участь у всіх миротворчих місіях під проводом НАТО, а ЗСУ регулярно тренуються на військових навчаннях Альянсу.
Незважаючи на успіхи України в реформуванні армії, не у всіх сферах є такий прогрес. Проблеми в судовій гілці влади, незахищеність інвесторів і корупція – ось основні перепони на шляху України.
Генсек НАТО Єнс Столтенберг заявив, що Україні для реалізації пропонували антикорупційні реформи. Хоча їх почали виконувати, членство в НАТО вимагає більшого. Боротьбу з корупцією як критерій вступу в Альянс називав також президент США Джо Байден.
Ще одне недопрацювання України – все ще не ухвалений закон про державну таємницю, який НАТО вимагало затвердити ще в 2020 році.
Деякі експерти зараз стурбовані також риторикою України про розворот на Схід. Адже в НАТО все частіше говорять про те, що Китай є загрозою безпеці та на його щораз більшу могутність потрібно відповісти.
Є думка, що окупація Криму та частини Донбасу може завадити членству України в НАТО. Але територіальні претензії і суперечки є й у держав-членів Північноатлантичного альянсу, докладніше про це – на інфографіці.
Рішення про прийняття нової держави в НАТО приймається колективно, Україні потрібно буде переконати всі 30 членів Альянсу в тому, що ми гідні бути їхніми союзниками.
Нагадаємо, «Слово і діло» проаналізувало, як Володимир Зеленський виконує обіцянку «рішення про вступ України в НАТО ухвалюватимуть на всеукраїнському референдумі».
У яких країнах проводили референдум про членство в НАТО – на інфографіці.
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»