Несподіване повернення лідера грузинської опозиційної партії «Єдиний Національний Рух» та третього президента Грузії (у 2004-2007 та 2008-2013 роках) на свою історичну Батьківщину здивувало і українських політиків, і міжнародну спільноту.
Саакашвілі, який після заплутаної політичної кар’єри в Україні, протистояння із п’ятим президентом та колишнім соратником Петром Порошенком, вигнання та фактичного забуття – зміг повернутися та відновити своє українське громадянство після президентських виборів у 2019-му році.
Нова влада на чолі із Володимиром Зеленським не лише із приязню поставилася до легендарного грузинського політика, але й надала йому можливість взяти участь у новому етапі проведення реформ в Україні, зокрема призначивши головою Виконавчого комітету Національної ради реформ України (спеціального консультативно-дорадчого органу при президентові України з питань стратегічного планування).
Втім, час минав, але ані медійних, ані політичних перспектив в Україні із новим політичним порядком денним для Міхеїла Саакашвілі не виникало. Вже наприкінці вересня поточного року стало відомо про те, що Саакашвілі збирається повернутися у Грузію напередодні дня голосування на місцевих виборах, які є вкрай важливими для опозиційної партії «Єдиний Національний Рух».
Такий крок грузинського політика викликав чималий резонанс, враховуючи, що раніше він неодноразово заявляв про своє можливе повернення до Грузії. А ще – через те, що після його повернення грузинська влада має стовідсоткові підстави заарештувати та посадити Саакашвілі у тюрму за раніше заочно винесеними судовими вироками.
Квиток в один кінець
Повідомивши про те, що він купив квиток до Грузії, сам Саакашвілі несподівано зник на деякий час з медійних радарів. Виявилося, що він таки повернувся в Грузію, начебто незаконно перетнувши кордон.
Затримання Саакашвілі: у чому звинувачують колишнього президента ГрузіїУ чому звинувачують колишнього президента Грузії Міхеїла Саакашвілі, дивіться на інфографіці Слово і діло.
Вже у Грузії Міхеїла Саакашвілі затримали – його буде ув’язнено відповідно до заочного вироку суду у справі щодо організації нападу на колишнього грузинського депутата Валерія Гелашвілі у 2005 році. Також Саакашвілі звинувачують у зловживанні службовими повноваженнями у резонансній справі про вбивство Сандро Гіргвліані в 2006 році, а крім того – триває слідство ще по кількох справах. Загалом політик може сісти до в’язниці щонайменше на 6 років.
Втім, опинитися у буцегарні – явно не було остаточною метою повернення Саакашвілі до Грузії. Політичні ставки – значно вищі. По-перше, політик точно розраховував у такий спосіб мобілізувати прихильників своєї опозиційної політичної сили напередодні важливого дня голосування на місцевих виборах. Щоправда, попри його відчайдушні спроби, отримати переконливу перемогу «Єдиному Національному Рухові» так і не вдалося – інтригою залишаються лише вибори мера у Тбілісі, де відбудеться другий тур голосування. І хоч результати опозиції точно не є цілковитою поразкою, проте, ймовірно, Міхеїл Саакашвілі розраховував на значно кращий результат.
По-друге, на значно кращий результат він розраховував і у питанні міжнародної підтримки після його затримання нинішньою владою Грузії. Втім, ані у США, ані у ЄС – не стали гостро реагувати на дії грузинської влади, так само у підкреслено дипломатичних тонах відбулася і комунікація із українською владою щодо затримання Саакашвілі на території Грузії. Тамтешні політики вказують на те, що ця подія не матиме визначального впливу на двосторонні відносини між Грузією та Україною.
Грузинський гамбіт
Зрозуміло, що розрахунок Саакашвілі – значно глибший. Найімовірніше, він має намір цілеспрямовано спровокувати нинішню владу на неприпустимі дії стосовно нього та опозиції, після чого вона втратить остаточну довіру з боку держав Заходу. Адже останнім часом саме грузинська влада дедалі частіше дистанціюється від порядку денного реформ, які раніше задекларувала на підтвердження свого євроінтеграційного курсу.
Призначення Саакашвілі до Нацради реформ: чи вплине політик на рейтинги ЗеленськогоКолишній президент Грузії та екскерівник Одеської обласної державної адміністрації Міхеіл Саакашвілі заявив, що його повинні призначити головою виконавчого комітету Національної ради реформ.
Можна знайти і паралелі з ситуацією в Україні зразка 2011-2013 років. Тоді проти двох опозиційних лідерів – Юлії Тимошенко та Юрія Луценка – відбулися показові судові процеси, під час яких політиків тримали у тюремних колоніях. Втім, ситуація змінилася вже у 2013-му році – спочатку для Юрія Луценка, який невдовзі після дострокового звільнення став одним із опозиційних рупорів Революції гідності, а згодом і для Юлії Тимошенко, яка повернулася у велику політику прямо з тюремного ув'язнення.
Міхеїл Саакашвілі – попри суперечливе ставлення до нього у самій Грузії, залишається політиком-важковаговиком. Вже у 2023-му році в Грузії мають відбутися президентські вибори – і цей час вже не за горами. Постійна медійна присутність саме у політичному порядку денному в Грузії, активізація опозиції – створять неабиякі труднощі та головний біль для нинішньої грузинської влади. А можливо, навіть спровокують на неприпустимі кроки, що точно означатиме початок нового етапу революційних змін у самій Грузії. А революція для Міхеіла Саакашвілі – найбільш комфортне середовище для реалізації свого плану із повернення до влади.
Олександр Радчук, спеціально для «Слово і діло»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»