Із середини осені від розвідок різних країн надходять дані, що Росія нарощує військову присутність біля кордону з Україною: за останніми оцінками, там близько 100 тисяч військових. Як стверджують у Раді нацбезпеки, цієї кількості недостатньо для повномасштабного вторгнення в країну, але українська влада про всяк випадок готується до гіршого і намагається заручитися підтримкою союзників. Західні країни не готові вводити санкції проти Росії «наперед», але у разі відкритої агресії все ж таки обіцяють відреагувати. «Слово і діло» розбиралося, як західні союзники України готові відповісти на можливе вторгнення Росії до нашої країни.
У Євросоюзі пообіцяли нові санкції для РФ у разі нападу
Два дні тому президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що проти Росії можуть запровадити нові санкції у разі подальшої агресії проти України: «Будь-які подальші агресивні дії проти України обійдуться великими втратами для Росії. Ми можемо збільшити та розширити нинішні санкції чи схвалити додаткові».
16 грудня Європарламент ухвалив резолюцію щодо агресії Росії проти України: «за» проголосували 548 депутатів, «проти» – 69, утрималися – 54. У резолюції депутати засудили нарощування російської військової сили на кордоні з Україною та зажадали негайно відвести сили.
Також є реакція і на вимоги Володимира Путіна не розширювати НАТО на Схід: у Європарламенті заявили, що «вибір альянсів будь-якою країною не повинен залежати від схвалення третьої країни».
Можливі військові дії Росії проти України названі неприйнятними і матимуть «високу економічну та політичну ціну» – проти уряду РФ готові застосувати економічні та фінансові санкції.
Пакет санкцій має бути направлений проти російського офіцерського корпусу та флагманів, які візьмуть участь у плануванні вторгнення, а також проти найближчого оточення Путіна та олігархів. Йдеться, зокрема, про заморожування їхніх активів у ЄС, заборону на поїздки, відключення Росії від платіжної системи SWIFT.
Хоча резолюція має згадку про відключення Росії від SWIFT, видання Bloomberg повідомило, що в Євросоюзі немає єдності з цього питання. Зокрема, Європа побоюється, що Росія припинить постачання газу. До речі, тому резолюція має вимогу, щоб ЄС зробив серйозні кроки щодо зниження своєї залежності від імпорту енергоносіїв з Росії.
Євросоюз продовжив санкції проти Росії ще на півроку – журналістСанкції, продовження яких погодили в Європейському Союзі, діють проти Росії з 2014 року і пов'язані з окупацією Криму і частини Донбасу
Ще один важливий пункт резолюції стосується газопроводу «Північний потік-2»: ЄС закликали не допустити його запуск.
«У Європейському союзі існує консенсус, і його підтримують Німеччина та Франція. У разі нової хвилі вторгнення РФ в Україну проти неї буде введено найжорсткіші санкції. Питання лише в тому, чи доводити зараз до РФ повний перелік цих наслідків, чи все ж таки зберігати можливість діалогу на цьому етапі. Але дискусії, карати Росію чи не карати у разі агресії проти України, немає – однозначно карати і щодо цього повне порозуміння», – запевнив учора в ефірі «Право на владу» міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.
Кілька днів тому країни «Великої сімки» випустили формальну заяву на підтримку України. G7 засудила дії Росії біля українського кордону та закликала знизити рівень ескалації. «Будь-яке застосування сили для зміни меж суворо заборонено міжнародним правом. Росія не повинна сумніватися в тому, що подальша військова агресія проти України матиме величезні наслідки та серйозну ціну у відповідь», – йдеться у заяві без будь-якої конкретики.
Окремо Володимир Зеленський проводив переговори з президентом Франції Еммануелем Макроном та новим канцлером Німеччини Олафом Шольцем. Учасники «нормандської четвірки» сподіваються, що конфлікт із Росією вдасться залагодити дипломатичним шляхом – повернувшись за стіл переговорів у Нормандському форматі.
Олаф Шольц, ще виступаючи в Бундестазі, як і інші члени ЄС, пообіцяв, що Росія «заплатить високу ціну» у разі повномасштабної агресії. І в цьому випадку новий уряд Німеччини готовий заблокувати запуск «Північного потоку-2».
НАТО може надати Україні «політичну та практичну» допомогу
У Північноатлантичному альянсі ще восени заявили, що у разі нападу Росії воювати за Україну не збираються. Генсек Єнс Столтенберг наголосив, що п'ята стаття статуту НАТО (збройний напад на одного або кількох членів НАТО в Європі чи Північній Америці буде розглядатися як напад на сторону загалом) стосується держав-членів Альянсу, а Україна лише партнер.
«Україна – це партнер, якого ми високо цінуємо. Ми надаємо їй політичну та практичну підтримку», – сказав Столтенберг.
Таким чином Україна може розраховувати на отримання від НАТО розвідувальної інформації, постачання техніки або спільні тренувальні навчання.
16 грудня НАТО випустило заяву із «серйозним занепокоєнням» діями Росії біля кордону України. «Ми завжди будемо рішуче реагувати на будь-яке погіршення умов нашої безпеки, у тому числі зміцнюючи нашу позицію колективної оборони, якщо це необхідно. НАТО вживатиме всіх необхідних заходів для забезпечення безпеки та захисту всіх членів Альянсу. Будь-яка подальша агресія проти України матиме величезні наслідки та дорого коштуватиме. НАТО продовжить тісну координацію з відповідними зацікавленими сторонами та іншими міжнародними організаціями, включаючи ЄС», – йдеться у заяві.
Військова допомога, санкції та розміщення сил у Східній Європі: як Україну зможуть підтримати США
Звичайно, найбільшу підтримку – і в дипломатичному, і у військовому плані – Україна чекає від США.
7 грудня Джо Байден та Володимир Путін провели онлайн-переговори, головною темою яких була Україна. Під час розмови американський президент відкинув «червоні лінії» Росії щодо можливого членства України в НАТО та погрожував жорсткими санкціями у разі нападу.
«Я абсолютно чітко дав зрозуміти президенту Путіну, що якщо він рушить в Україну, наслідки для його економіки будуть руйнівними», – заявив Байден.
Американські ЗМІ раніше писали, які це можуть бути санкції. Видання Bloomberg повідомляло, що США вимагають від нового уряду Німеччини взяти на себе зобов'язання зупинити проєкт «Північний потік-2», якщо Володимир Путін таки вирішив вторгнутися в Україну.
Загроза вторгнення Росії в Україну: що кажуть дані розвідкиРосія може готувати напад на Україну на початку 2022 року, вважає розвідка. Скільки на нашому кордоні російських військ та техніки – на інфографіці.
Крім того, за даними CNN та Bloomberg, США можуть запровадити санкції проти найближчого оточення Путіна – обмежити виїзд за кордон та доступ до фінансових послуг у США. Розглядається відключення Росії від платіжної системи SWIFT, санкції проти російського суверенного боргу, обмеження конвертації рубля у долар та інші валюти, санкції проти найбільших банків Росії. Найостаннішими заходом будуть санкції проти енергетичного сектору.
У бюджеті США вже закладено допомогу Україні, зокрема військову. За даними, озвученими Дмитром Кулебою, загальний обсяг допомоги становить 756 млн доларів.
У листопаді CNN повідомляло, що США розглядають можливість відправити в Україну військових радників та озброєння, зокрема Javelin та системи протиповітряної оборони. Крім того, Україна може отримати деяку техніку, яку США планували передати до Афганістану – наприклад, вертольоти Мі-17.
А от можливості розмістити своїх військових на території України США не розглядають. «Ідея, що Сполучені Штати збираються в односторонньому порядку використати силу для протидії вторгненню Росії в Україну, зараз не є актуальною», – заявив Джо Байден.
Але у разі вторгнення Росії в Україну Вашингтон може розмістити додаткові сили на східному фланзі НАТО. «Якщо ми згадаємо 2014 рік, багато союзників з НАТО були націлені збільшити присутність (у Східній Європі – ред.). Безперечно, ці заходи розглядаються на випадок, якщо Росія ухвалить рішення вторгнутися в Україну», – повідомили у Білому домі.
Чим зможуть допомогти Туреччина, Велика Британія та Канада
У Великій Британії також попередили Росію про наслідки у разі нападу на Україну. Прем'єр-міністр обговорював це питання з іншими лідерами і запевнив, що «Велика Британія продовжить використовувати всі економічні та дипломатичні інструменти, які є в її розпорядженні, для запобігання будь-якій російській агресії проти України».
Раніше видання Mirror із посиланням на джерела писало, що Велика Британія може відправити в Україну до 600 військовослужбовців: членів Спеціального розвідувального полку, медиків, інженерів, зв'язківців та десантників. Але цю інформацію спростували.
Видання The Globe and Mail повідомляло, що Канада розглядає можливість переміщення військового корабля до Чорного моря, передислокацію деяких винищувачів CF-18 або посилення військової місії в Україні на тлі напруженості з Росією.
Чи хочуть росіяни війни: що утримує Кремль від вторгнення в УкраїнуБільшість громадян Росії позитивно ставиться до України та українців і вважає велику війну малоймовірною.
Проте канадська влада спростувала ці наміри. У Міністерстві оборони вважають, що розширення присутності може спровокувати президента Росії, а не стримати його: «У цій справі дипломатія має відігравати головну роль. Ми маємо бути дуже обережні. Ми повинні бути дуже обережними з балансом між стримуванням та ескалацією, а також із сприйняттям іншої сторони».
Тим не менш, у Канаді «уважно стежать» за ситуацією на українсько-російському кордоні та готові у разі чого запроваджувати санкції.
У Туреччині вже кілька разів заявили, що президент Ердоган готовий бути посередником у переговорах Володимира Зеленського та Володимира Путіна, щоб знизити ризик ескалації. Проте у Кремлі відкинули пропозицію.
На допомогу Туреччині у вигляді відправлення військових Україна, за словами посла Василя Боднара, не розраховує. Але найближчим часом Туреччина надішле Україні партію безпілотників «Байрактар».
Нагадаємо, президент Володимир Зеленський вважає неефективним застосування санкцій проти Росії вже після того, як вона може напасти на Україну.
Олександра Худякова, спеціально для «Слово і діло»
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»