Верховна рада звільнила Сергія Шкарлета з посади міністра освіти та науки. Шкарлет був, ймовірно, одним із найбільш скандальних керівників МОН, насамперед через виявлений у його наукових працях плагіат. Факт плагіату підтвердили кілька міжнародних експертів, але Шкарлет заперечував ці висновки. Також громадськість непокоїли його зв'язки з Партією регіонів: ексміністр, зокрема, був радником не менш скандального Дмитра Табачника. Незважаючи на це, Шкарлет залишався на чолі МОН майже два з половиною роки. На інфографіці «Слово і діло» – як довго затримувалися на посаді його попередники (в.о. міністрів ми не враховували).
Перший міністр освіти та науки України Іван Зязюн працював на посаді 497 днів.
Петро Таланчук пропрацював як міністр освіти 936 днів. Він обіймав цю посаду в уряді Вітольда Фокіна та Леоніда Кучми.
1519 днів був керівником МОН Михайло Згуровський. Він працював в уряді Віталія Масола, Євгена Марчука, Валерія Пустовойтенка та двох Кабмінах Павла Лазаренка.
Менше року – 352 дні – міністром освіти був Валентин Зайчук.
Поки що рекордсменом за тривалістю перебування на чолі МОН є Василь Кремень – 1861 день, тобто понад п'ять років.
Станіслав Ніколаєнко був міністром 1048 днів, Іван Вакарчук – 815 днів.
Скандальний Дмитро Табачник пропрацював головою МОН у двох урядах Миколи Азарова 1446 днів. Нагадаємо, зараз СБУ підозрює Табачника у державній зраді: за версією слідства, він «консультував» голови окупаційних адміністрацій Херсонської та Запорізької областей з питань освіти, охорони здоров'я та підготовки до псевдореферендуму.
778 днів міністром освіти був Сергій Квіт. Лілія Гриневич за уряду Володимира Гройсмана пробула міністром 1233 дні.
Антирекорд за тривалістю перебування на чолі Міністерства освіти належить Ганні Новосад – лише 189 днів. Втім, увесь уряд Олексія Гончарука було відправлено у відставку лише через півроку роботи.
Звільнений сьогодні Шкарлет очолював МОН 999 днів – спочатку як виконувач обов'язків, а у грудні 2020-го йому вдалося стати постійним міністром.
Нагадаємо, «тривалість життя» українських урядів можна дізнатися з інфографіки «Слово і діло».
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»