Компанія для путіна: кого з лідерів держав переслідували та покарали міжнародні суди

Володимир путін став підозрюваним у незаконній депортації та переміщенні українських дітей – Міжнародний кримінальний суд видав ордер на його арешт. Ордер виданий безстроково – він діятиме аж до смерті путіна або його засудження. Російського диктатора можуть заарештувати у понад 120 країнах світу, хоча останнім часом він рідко виїжджає далі за Білорусь. Але навіть і без вироку путін вже приєднався до компанії таких диктаторів та воєнних злочинців, як, зокрема, Мілошевич та Каддафі. На інфографіці «Слово і діло» – кого з лідерів держав переслідували та покарали міжнародні суди.

Першим главою держави, який постав перед трибуналом ООН, став президент Сербії та президент Союзної республіки Югославія Слободан Мілошевич. Він також перший лідер, якому звинувачення висунули на момент перебування на посаді.

Мілошевича звинуватили у геноциді, воєнних злочинах та злочинах проти людяності, скоєних у 1991-1999 роках на території колишньої Югославії.

Звинувачення Мілошевичу було висунуто в 1999 році, а заарештували його 1 квітня 2001-го. У червні його доставили до Гааги та видали трибуналу.

Процес над Мілошевичем розпочався у лютому 2002 року. Але до вироку він не дожив – помер 11 березня 2006 року у тюремній камері. Причиною смерті став інфаркт міокарда.

До 50 років ув'язнення у 2012 році трибунал ООН засудив колишнього президента Ліберії Чарльза Тейлора. Процес у його справі тривав п'ять років. Тейлора визнали винним у скоєнні воєнних злочинів та злочинів проти людяності, зокрема, скоєнні вбивств, зґвалтувань та вербуванні дітей у солдати під час громадянської війни у Сьєрра-Леоні.

Президент Судану Омар аль-Башир став першим чинним лідером держави, проти якого було висунуто звинувачення саме Міжнародним кримінальним судом у Гаазі. В 2009-му МКС видав ордер на його арешт: аль-Башира підозрювали у воєнних злочинах, геноциді та злочинах проти людяності в ході конфлікту в суданській провінції Дарфур.

В 2021 році в Судані погодилися видати аль-Башира Міжнародному кримінальному суду.

Президента Кенії Ухуру Кеніата було звинувачено прокурорами Міжнародного кримінального суду у скоєнні злочинів проти людяності під час політичної кризи в країні у 2007-2008 роках. Проте за кілька років звинувачення було знято через те, що не було зібрано необхідних доказів.

З цієї ж причини звинувачення було знято з колишнього президента Кот-д'Івуару Лорана Гбагбо. Міжнародний кримінальний суд звинувачував його у злочинах проти людяності, скоєних у 2010 році після виборів, зокрема у жорстокому розгоні протестів та обстрілі районів.

Під час громадянської війни у Лівії Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт лідера країни Муаммара Каддафі. Його підозрювали у злочинах проти людяності під час протестів, зокрема у розстрілі мирних жителів.

Але МКС випередив «народний суд»: у жовтні 2011 року Каддафі було схоплено та вбито повстанцями.

Нагадаємо, за словами міністра закордонних справ Дмитра Кулеби, до коаліції країн зі створення спецтрибуналу для покарання росії приєдналися 33 держави.

Деякі з них – на інфографіці «Слово і діло».