Коли вторгнення рф в Україну було практично неминучим – до війни залишалися буквально лічені дні – редакція «Слово і Діло» готувала великий відеоматеріал, який містив супутникові дані, що демонструють зосередження російських армад на українських кордонах. До 24 лютого матеріал був майже готовий, але опублікувати його ми не встигли – почалася війна.
Сьогодні, використовуючи супутникові знімки, ми хочемо показати, який вигляд мала підготовка російських терористів до вторгнення в Україну, як воно починалося, і якими виявилися наслідки. У супутникових знімках, які ми продемонструємо, нічого секретного немає – вони загальнодоступні. Але дізнатися з цих знімків можна дуже багато.
Західні ЗМІ та розвідки ще з середини лютого 2022 року били тривогу. Супутникові знімки демонстрували загрозливу активність військ російських терористів. Десь активність зменшувалася, десь зростала – але повсюдно було видно перекидання техніки та живої сили до кордонів.
На річці Прип'ять, там де вона протікає по території Білорусі, був помічений понтонний міст, споруджений росіянами. Він заощадив терористам 70 км при наступі – про що попереджали розслідувачі ще до війни.
Перекидання десантних кораблів в Чорне море, зосередження вертольотів на базах в Білорусі (саме ці вертольоти пізніше викинуть десант в Гостомелі), спорудження нових польових госпіталів... Знімки прямо кричали – буря насувається, війна на порозі. Тим більше, що окупанти намагалися навіть створювати перешкоди для супутників – немов боялися, що всі їхні плани будуть розкриті ще на стадії підготовки.
Судячи зі знімків, росіяни готувалися до повномасштабної війни багато років, довго і наполегливо. Це була зовсім не раптова примха путіна, а вивірене, зважене і добре обдумане рішення.
Ось тільки деякі приклади російської військової активності, яка свідчила про підготовку до війни:
- Ростов, військова база. До кордонів України лічені кілометри. Ще з 2014 року тут спостерігалася висока військова активність, в тому числі постійна ротація військової техніки. Війна почалася не у 2022 році, а набагато раніше, варто пам'ятати про це.
- Ростов, ще одна військова база. Будувалася з 2016 року.
- Брянська область. З 2017 року ця військова база почала будуватися, і постійно розширювалася.
- Смоленська область, Єльня. Полігон російських військ, з 2020 року спостерігається підвищена активність.
- Воронеж, полігон. Підвищена активність з 2021 року.
- Бєлгородська область, Валуйки, військова база. З 2018 року активно наповнюється технікою. З 2021 року – незвично висока військова активність, техніка ротується.
- Бєлгород, ще одна військова база. З 2020 року активно розширюється. На кінець 2021 року знімки показують – база переповнена військовою технікою.
- Курськ, військова база. Аналогічна ситуація: з 2018 по 2021 рік база активно розширюється і заповнюється технікою.
- Краснодарський край, військова база. Військова активність з 2014 року, у 2020-2021 роки вона досягає апогею.
- Околиці окупованого Сімферополя, покинутий полігон. Введений в експлуатацію з 2014 року, активно розширювався у 2020-2021 роках.
- Сателіт країни-терориста Білорусь, Речицький район. За кілька днів у цьому районі виріс величезний військовий табір.
І таких баз, ерзац-таборів, військових містечок, майданчиків техніки на кордоні з Україною в кращому випадку були десятки. Все свідчило про те, що війна ось-ось почнеться.
Перші дні
24 лютого 2022 року о четвертій годині ранку, немов нацисти в 1941 році, віроломно і без оголошення війни російські орди перетнули український кордон.
Харків, Маріуполь, Київ, багато інших українських міст, смт, та селищ дізналися про початок війни не з новин. Вони прокинулися під акомпанемент ракетно-артилерійського обстрілу з боку російських терористів. Віроломні удари ракетами та артилерією по аеродромах і військових містечках завдали ЗСУ великої шкоди, а слідом за обстрілом багатокілометрові колони техніки та солдатів почали наступ.
Українські війська без вагань встали на захист Батьківщини від нових нацистських полчищ. Ворог мав багаторазову технічну та чисельну перевагу, проте ЗСУ не лише зупинили росіян, а й завдали їм низки чутливих поразок – на шалений подив усього світу, який вже списав Україну з рахунків та шоку путіна, який відводив Україні щонайбільше кілька тижнів.
Рік війни України проти окупантів: відео про перші тижні опоруПро те, як ЗСУ вщент розбили найкращі війська росіян у перші тижні війни – у відео від Слово і діло
Ми ще розповімо про те, чому українські військові виявилися настільки непереможними, обов'язково підпишіться на наш канал, щоб не пропустити нових відео.
65-кілометрова колона російських військ, яка проривалася в бік Києва, застрягла в «трикутнику смерті». Кращі російські війська – десант, спецназ, морська піхота, елітні танкові та моторизовані частини – зав'язали в болотах, горіли, плавилися, масово вмирали між Бучею, Ірпенем і Гостомелем і, нарешті, не витримали та втекли, кидаючи техніку і награбоване. Саме ця перемога символізувала повний крах російського «бліцкригу» в Україні.
Битва за Київ: як українська армія зламала хребет російському наступу на столицюЯк українські військові не пропустили російських окупантів до Києва та зламали плани Кремля – у матеріалі Слово і діло
Кісткою в горлі російських нацистів став непохитний Харків, який росіяни планували повністю захопити в перший день війни. Багатокілометрові колони російської техніки виявилися повністю спалені та розбиті на підступах до міста. Спроби російського спецназу прорватися в місто були відбиті, а з тих, хто прорвався, назад не повернувся жоден російський вояка. Не краще справи йшли для росіян і в області; взяти її під контроль повністю вони так і не змогли, а єдине велике місто, Ізюм, взятий терористами з великими труднощами після багатомісячних боїв, був втрачений ними вже у вересні 2022 року, і всього за один день.
Не вдалося росіянам взяти Чернігів, взяти Суми. Хоча обидві області виявилися затоплені сараною в російському камуфляжі, стародавні міста виявилися неприступними й навала орди розбилося об оборонні позиції української армії.
Випалена земля
Російське вторгнення з самого початку супроводжувалося масштабними руйнуваннями українських міст. Терористи у військовій формі, програвши всі значущі битви, зазнавши ряд поразок, звернулися до тактики «випаленої землі», яку так люблять російські генерали-нацисти.
Битва за Київ коштувала величезних руйнувань Ірпеню, Бучі, Гостомелю, а також сусіднім населеним пунктам – Бородянці, Мощуну, Демидову і багатьом іншим. Зокрема, звіт ООН повідомляє – в Ірпені понад 70% будинків носять видимі сліди пошкоджень.
Росія заплатить за все: що таке репарації та чому важливо змусити рф їх виплатитиПро те, що таке репарації та чому для України так важливо змусити росію заплатити абсолютно За весь збиток від війни – в матеріалі Слово і Діло
Суми, і Чернігів, які не підкорилися росіянам, пережили численні неприцільні удари артилерії та ракет, спроби бомбардувань. У Чернігові було зруйновано 22% будівель, місто з населенням у 300 тисяч осіб втратило багато історичних та архітектурних пам'яток.
Харків, якому окупанти мстилися за те, що місто не здалося, позбувся цілого житлового району, наполовину зруйнованого обстрілами терористів – мова йде про Салтівку – і досі страждає від неприцільних обстрілів ракетами С-300 з боку Бєлгорода.
Ізюм, який пережив багатомісячні бої, а потім був звільнений за добу, також виявився сильно зруйнований терористами, які неприцільно били по житлових кварталах.
Найстрашніше від тактики російських терористів постраждав Донбас, який повною мірою відчув на собі удари російської артилерії, ракет і авіабомб:
- Попасна. До війни тут жило 20 тисяч осіб, після захоплення міста росіянами вона була настільки зруйнована, що самі терористи змушені були визнати – «звільнене» місто не підлягає відновленню.
- Рубіжне – промислове місто з 60 тисячами населення. Нині практично не існує – російські терористи просто «збрили» його з лиця землі артвогнем, прориваючись до Сєвєродонецька і Лисичанська.
- Сєвєродонецьк і Лисичанськ – зруйновані більш ніж на половину. Лисичанськ майже спорожнів, майже всіх зі 100 тисяч його населення вдалося евакуювати. У Сєвєродонецьку зі 130 тисяч осіб залишилося не більше 15 тисяч. За одне місто бої йшли чотири місяці, за інше – два.
- Мар'їнка, містечко на Донбасі, більше не існує. Від будинків залишилися фундаменти. Місце виглядає навіть гірше, ніж хрестоматійний місячний ландшафт – відчуття, ніби по ньому довго і старанно били ядерною зброєю. Проте, Мар'їнка досі, вже понад рік, обороняється від росіян. Взяти місто, вірніше, те, що від нього залишилося, терористи так і не змогли.
- Соледар біля Бахмута, відомий своїми соляними промислами. Практично зруйнований дотла після жорстоких боїв, які завершилися тимчасовим захопленням міста російськими терористами.
- Сам Бахмут, місто-фортеця тепер, а раніше – невелике містечко. Зараз, після дев'яти місяців напружених боїв, майже все місто являє собою напівруїни, як і Авдіївка, Вугледар і багато інших населених пунктів Донбасу.
Окрема трагедія війни – Маріуполь. Місто з населенням понад півмільйона людей було швидко оточене російськими окупантами, які відрізали шляхи евакуації мирних жителів. Терористи у військовій формі били не по порожніх будинках – цілеспрямовано знищувалися сховища, лікарні, житлові райони з багатоповерховими будинками. Знищення Маріуполя називають найбільшим воєнним злочином XXI століття.
Наказував бомбити пологовий будинок і драмтеатр: InformNapalm ідентифікував «вбивцю Маріуполя»Військовий злочинець, причетний до жорстоких авіаційних бомбардувань Маріуполя, встановлений – є його дані та вся документація про його дії
Супутникові знімки демонструють величезні руйнування в місті. Досі навіть приблизно неможливо назвати кількість загиблих у місті мирних жителів. Однак супутники також за містом, де терористи закопують убитих ними мирних жителів – мабуть, ці знімки можуть дати поняття масштабу, в якому росіяни винищували цивільне населення в місті.
Зі зрозумілих причин велика частина супутникових знімків території України засекречена. Коли їх розсекретять – швидше за все, вже після війни – масштаб бойових дій буде більш зрозумілим. Але навіть з того, що вже відомо, можна усвідомити розмах і напруженість битв. Так, вид руйнувань, які заподіяли російські бандити та терористи, змушує стискатися серце. Але після війни українці все відновлять і відбудують. Потрібно тільки наближати цей момент усіма силами та цінувати подвиги героїв, які віддають свої життя за перемогу України.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»