У щоденному протистоянні з ворогом українці покладаються лише на зброю союзників та власні сили, втім, з неприхованою надією сподіваються, що настане час, коли російські злочинці як павуки в банці знищать одне одного. Те, що конфлікт Євгена Пригожина з Міноборони росії – не вигадка, нещодавно підтвердив очільник української розвідки. Кирило Буданов вважає, що переможцем цього протистояння стане саме ватажок «вагнерівців». У розвідці переконані, що публічні конфлікти власника злочинного угруповання «вагнер» з міністром оборони росії Сергієм Шойгу та головою генштабу армії рф Валерієм Герасимовим свідчать про їхній страх відповідальності за поразку у війні. «Слово і діло» пропонує структурувати антологію цього конфлікту та згадати, з чого і коли саме він почався, принаймні публічно.
Вперше на рівень публічних образ із притаманною росіянам лексикою вагнерівці вийшли ще півроку тому, 26 грудня 2022 року. Якщо раніше медіа повідомляли лише про заочні сварки між верхівкою злочинного російського міноборони та власником нібито приватного військового угруповання, то цього разу «вагнерівці» вийшли за будь-які рамки: «Начальнику генерального штабу! Ти під… і чорт ******* [неприємний]! У нас немає снарядів, там хлопці гинуть за нас, а ми сидимо, не допомагаємо». Втім, тоді Пригожин не поспішав підтверджувати справжність відео та причетність до людей у камуфляжі, намагаючись залишатися осторонь, вочевидь, намагаючись вести з військово-політичним керівництвом якісь перемовини. Того ж дня пізніше він запевнив, що у його бойовиків «все є, а проблеми <…> будемо вирішувати».
Але вже за два тижні ватажок кишенькової військової компанії заявив, що у його угруповання «постійно намагаються вкрасти перемогу». Так він натякав на повідомлення міноборони рф про нібито захоплення українського Соледару. Тоді ж, за його словами, засоби масової пропаганди рф отримали вказівку не згадувати Пригожина та його бойовиків в ефірах.
Іще за місяць професійний піарник Пригожин почав кампанію, присвячену тому, що його найманці «недоотримують 80% боєприпасів».
Цікаво, що на цьому етапі кухаря путіна ще підтримував глава Чечні Рамзан Кадиров, який разом з Пригожиним публічно атакував генерала Лапіна за провали російської армії у Харківській області. Пізніше навіть кадирівці почали виступати проти Пригожина.
Згідно з припущеннями американського Інституту вивчення війни, конфлікт Пригожина з Шойгу та Герасимовим досяг апогею до середини березня цього року. «Російське військове керівництво, можливо, дозволяє пвк «вагнер» зазнавати значних втрат у Бахмуті, щоб одночасно підірвати важіль впливу Пригожина при захопленні міста за рахунок вагнерівських сил», – зазначали аналітики. А британські розвідники додавали, що вербувати найманців вʼязницях кухарю путіна більше не дозволяють саме через конфлікт з міноборони.
Пізніше Пригожин ще маніпулював відходом із Бахмута, з якого, зрештою, почав відходити після власних заяв про перемогу, і навіть, на думку оглядачів, називав путіна «щасливим дідусем, який може виявитися м*даком», щоправда швидко відхрестився від такого тлумачення.
Станом на зараз головний військовий скандаліст окупантів стверджує, що міноборони рф втекли з флангів Бахмута, який він начебто взяв, а українська розвідка із цікавістю спостерігає за цим протистоянням, підкреслюючи, що робити ставки на військово-політичне керівництво росії – марно.
Нагадаємо, нині ЗСУ продовжують просуватися на Бахмутському напрямку, ворог втрачає позиції.
Минулого тижня заступниця міністра оборони України Ганна Маляр повідомляла, що «вагнерівці» остаточно не залишили Бахмут і, попри публічні конфлікти, здійснюють інструкторську роботу з загонами регулярної армії.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»