США вже поставили Україні обіцяні касетні боєприпаси. Україна зобов'язалася використовувати їх виключно для деокупації своєї території, лише поза населеними пунктами та ведучи суворий облік локацій, де вони будуть застосовані. Президент Володимир Зеленський назвав передачу касетних боєприпасів питанням справедливості – росія застосовує це озброєння від початку війни. Однак касетні снаряди заборонені міжнародним гуманітарним правом, і тому навіть не всі союзники України, не кажучи вже про вороже налаштовані держави, схвалили таку допомогу. Детальніше про позицію різних країн – на інфографіці «Слово і діло».
Президент США Джо Байден, коментуючи передачу Україні касетних боєприпасів, зазначив, що рішення далося нелегко, але воно пов'язане із нестачею артилерійських снарядів. Байдена підтримав і голова Пентагону Ллойд Остін.
З інших союзників України таку військову допомогу схвалила Естонія, яка не ратифікувала Конвенцію про заборону касетних боєприпасів. За словами прем'єрки Каї Каллас, союзники мають робити все, щоб допомогти.
Прем'єр-міністр Болгарії Микола Денков, чия країна є учасником конвенції, відреагував на постачання такого озброєння прагматично: «Ми перебуваємо у стані повномасштабної війни. Тому коли йде війна, договори важливі, але ще важливіше мати успіх на полі бою».
Інші союзники України, які ратифікували Конвенцію про заборону касетних боєприпасів, не схвалили їхнє застосування і не збираються наслідувати приклад США – Британія, Німеччина, Італія, Канада, Іспанія, Нова Зеландія.
Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що передача касетних боєприпасів Україні «сприяє ескалації та не наближає мир». Але політик так говорить про будь-яку військову допомогу Україні.
Рідкісну заяву випустило Міністерство закордонних справ Лаосу: там заявили, що їхній народ «став жертвою цих смертоносних боєприпасів понад п'ять десятиліть тому, і до цього дня продовжує страждати від боєприпасів, що не розірвалися». Країна закликала утримуватись від використання касетних боєприпасів.
Конвенція про заборону касетних боєприпасів: які країни не приєдналисяКонвенцію про заборону касетних боєприпасів ратифікували 111 держав, не ратифікували – 71. Більше – на інфографіці.
Китай, який позиціонує себе як нейтральну сторону у російсько-українській війні (хоча, зрозуміло, тяжіє до рф), назвав постачання касетних боєприпасів США Україні безвідповідальним.
«Безвідповідальна передача касетних боєприпасів може легко призвести до гуманітарних проблем. Гуманітарні проблеми та законні потреби військової безпеки повинні вирішуватись збалансованим чином, і при передачі касетних боєприпасів слід виявляти розсудливість та стриманість. Китай завжди вважає, що діалог та переговори є єдиним можливим виходом з української кризи, і зацікавлені сторони не повинні підливати олії у вогонь, загострювати конфлікти та ще більше посилювати українську кризу», – заявили в МЗС країни.
Але Китай не ратифікував Конвенцію про заборону використання цього типу боєприпасів.
Проти також союзники росії у цій війні, які допомагають їй зброєю та боєприпасами – Іран та Північна Корея. Так, у МЗС КНДР засудили рішення США, назвавши його «небезпечним злочинним актом, який принесе нове лихо у світ».
Але обидві країни також не ратифікували відповідної конвенції.
Нагадаємо, з інфографіки «Слово і діло» можна дізнатися докладніше, які країни ратифікували Конвенцію про заборону використання касетних боєприпасів, а які – ні.
Раніше проти передачі касетних боєприпасів Україні виступили Дональд Трамп та губернатор Флориди Рон ДеСантіс, які мають намір претендувати на пост президента США.
ПІДПИСУЙТЕСЬ НА НАШ YOUTUBE КАНАЛ
та дивіться першими нові відео від «Слово і діло»