НАБУ оголосило в розшук фігуранта справи Укргазбанку

Національне антикорупційне бюро оголосило в розшук фізичну-особу підприємця Димитрія Козака, якого підозрюють у причетності до справи колишнього голови Національного банку Кирила Шевченка про заволодіння понад 206 млн грн Укргазбанку, коли він був головою правління установи.

Відповідна інформація оприлюднена на сайті НАБУ, повідомляє «Слово і діло».

«НАБУ розшукує підозрюваного у кримінальному провадженні у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255 (у редакції статті до 27.06.2020), ч. ч. 2, 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 366 (в редакції статті до 01.07.2020), ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209 (в редакції статті до 28.04.2020) КК України. Козак Димитрій Анатолійович, 24.04.1963 року народження», – йдеться у повідомленні.

Нагадаємо, НАБУ і САП оновили підозри ексголові Нацбанку Кирилу Шевченку та іншим фігурантам. Тепер їх підозрюють у створенні злочинної організації та легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом. Сам Шевченко перебуває в розшуку.

За версією слідства, керівництво Укргазбанку, володіючи інформацією про укладені з великими клієнтами договори на розміщення коштів, забезпечило підробку низки документів. Згідно з цими документами, 52 фізичні та юридичні особи нібито допомогли залучити до банківської установи клієнтів на обслуговування і за таку «допомогу» упродовж 2014–2019 років їм нараховано агентську винагороду на суму понад 206 млн гривень.

При цьому рахунки, на які виплачувалась винагорода, відкривались лише в Укргазбанку. Це забезпечувало членам злочинної організації можливість доступу, контролю та розпорядження вказаними коштами. Члени злочинної організації з числа працівників Банку мали можливість самостійного зняття коштів, як у касах Банку без осіб, на яких були відкриті ці рахунки, так і шляхом переказу коштів на інші рахунки.

У такий спосіб, зловмисники заволоділи грошима у сумі понад 206 млн грн. Одночасно було вчинено низку фінансових операцій для легалізації та маскування протиправного походження цих коштів. Гроші використовувались як для власного збагачення, надання «відкатів» керівникам державних суб'єктів господарювання за розміщення в банку значних сум коштів та фінансування іншої протиправної діяльності.