Після виборів до Європейського парламенту, які відбудуться у червні, жінки можуть очолити усі ключові інституції ЄС. Урсула фон дер Ляєн може зберегти посаду голови Єврокомісії на другий термін, а Роберта Мецола – посаду голови Європарламенту. Крім того, Метте Фредеріксен може стати президенткою Євроради, а Кая Каллас обійняти посаду верховної представниці ЄС із зовнішньої політики. Проте загалом, як у Європі, так і в усьому світі, жінки недостатньо представлені у вищих ешелонах влади – вони займають посади глави держави чи уряду ледве у 30 країнах. Докладніше – на інфографіці «Слово і діло».
Жінки обіймають посаду глави держави чи уряду у 13 країнах Європи.
Президенткою Молдови з кінця 2020 року є Мая Санду, президенткою Грузії – Саломе Зурабішвілі (з 2018 року).
У Словаччині та Словенії президенти також жінки – Зузана Чапутова (з 2019 року) та Наташа Пірц-Мусар (з 2022 року). Очільницею Греції з 2020 року є Катерина Сакелларопулу.
Усі п'ятеро – Санду, Зурабішвілі, Чапутова, Сакелларопулу та Пірц-Мусар – є першими жінками-президентками в історії своєї країни.
У Швейцарії у січні 2024-го президенткою стала Віола Амгерд. Вона на своїй посаді не є першопрохідницею.
В інших європейських країнах жінки обіймають посаду прем'єр-міністра: Данія – Метте Фредеріксен (з 2019 року), Естонія – Кая Каллас (з 2021 року), Ісландія – Катрін Якобсдоттір (з 2017 року), Італія – Джорджія Мелоні (з 2020 року) , Литва – Інгріда Шимоніте (з 2020 року), Сербія – Ана Брнабіч (з 2017 року).
До речі, до Мелоні в Італії жінки ніколи не очолювали Раду міністрів країни.
У США жінка займає один із ключових постів – віцепрезидента. Камала Гарріс стала не лише першою жінкою на посаді віцепрезидента в історії США, а й першою темношкірою політикинею та першою політикинею азіатського походження.
Більше того, 19 листопада 2021 року Гарріс навіть ненадовго взяла на себе повноваження щодо управління країною: всього на півтори години, поки Джо Байден перебував під наркозом. Жінка ще ніколи в історії Штатів не була президенткою.
З азіатських країн жінки перебувають на чолі держави в Індії (президентка Драупаді Мурму), Бангладеші – (прем'єрка Шейх Хасіна Вазед),
На Барбадосі жінки обіймають посаду і президентки (Сандра Мейсон), і прем'єрки (Міа Мотлі). Жінка-президентка також у Гондурасі (Сіомара Кастро), Перу (Діна Болуарте), Танзанії (Саміа Сулуху), Трінідада та Тобаго (Крістін Кангулу), Ефіопії (Сахле-Ворк Зевде).
Жінка-прем'єрка у Самоа (Наомі Матаафа) та Того (Віктуар Томега-Догбе).
Нагадаємо, раніше «Слово і діло» з’ясувало, яка ситуація з рівноправністю чоловіків та жінок у Європі та як вона змінювалася в Україні.
На інфографіці – гендерний розрив у праці в країнах світу.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»