Побачити володимира путіна та його поплічників на лаві підсудних у Гаазі – мрія не лише українців, а можливо і громадян багатьох інших західних країн. Але реалізації цієї мрії перешкоджають численні нюанси міжнародного права, той факт, що путін є лідером ядерної держави, а іноді й позиція союзників. Які варіанти створення трибуналу існують на сьогодні – у матеріалі «Слово і діло».
Спецтрибунал за рішенням Ради безпеки ООН
Рада безпеки ООН у 1993 році проголосувала за резолюцію про створення Міжнародного кримінального трибуналу щодо колишньої Югославії. Він займався воєнними злочинами, злочинами проти людства та актами геноциду, скоєними під час воєн у Югославії, в ході яких загинуло близько 140 тисяч осіб.
Мандат трибуналу, що територіально розташовувався в Гаазі, полягав у притягненні до відповідальності осіб, винних у порушеннях міжнародного гуманітарного права, скоєних у колишній Югославії з 1991 року.
Трибунал офіційно припинив роботу лише наприкінці 2017 року. За 24 роки існування було визнано винними майже 90 осіб, 19 осіб було виправдано, проти 20 звинувачення було знято, справи проти 13 осіб передано до національних судів.
Перед трибуналом постав, зокрема, колишній президент Сербії та Югославії Слободан Мілошевич, якого звинувачували у воєнних злочинах. Однак він не дожив до винесення вироку та помер у в'язниці в Гаазі від серцевого нападу.
Україна могла б піти цим шляхом і вимагати створення трибуналу для росії через Раду безпеки ООН. Але це нереально: для ухвалення рішення резолюцію мають підтримати всі члени Ради безпеки, у тому числі росія, яка систематично зловживає правом вето і яку не готові виключити з органу. Не підтримають таке рішення деякі інші члени, наприклад, Китай.
Інші країни, у тому числі США, Британія та Франція, теж не горять бажанням задіяти цей механізм. Як пояснювала американська юристка Дженніфер Трейхан, країни «Великої сімки» не хочуть долати імунітет глави держави: з огляду на їхні операції в різних країнах вони побоюються створення прецеденту та появи в майбутньому питань вже до їхніх лідерів.
Гібридний трибунал
Варіант, який підтримує Захід, але категорично не приймає Україна – змішаний суд із міжнародними суддями, який діє на основі права та юрисдикції України (територіально може розташовуватися за кордоном, наприклад, у Гаазі).
Україна проти цього варіанта з двох причин. По-перше, Конституція забороняє створювати надзвичайні та спеціальні суди, а також призначати суддями громадян інших країн. Тобто щоб створити гібридний трибунал Україні довелося б внести зміни до Конституції, а це заборонено під час воєнного стану.
Компанія для путіна: кого з лідерів держав переслідували та покарали міжнародні судиКого із лідерів держав переслідували міжнародні суди за воєнні злочини та злочини проти людяності – на інфографіці.
По-друге, Україна побоюється, що таким чином юридичну оцінку злочину агресії буде звужено до рівня міждержавного конфлікту. «Давайте відштовхнемося від ключового: це буде елемент системи національного судоустрою України. Тож юридично це сприйматиметься як фактично локальний український суд із функціями трибуналу», – пояснювали в Офісі президента.
У МЗС також зазначали, що гібридний трибунал не дає відповіді на питання, як покарати найвище керівництво росії, зокрема володимира путіна.
Володимир Зеленський, виступаючи в Гаазі рік тому, поставив крапку у цьому питанні – Україна проти гібридного трибуналу. «Тривалого миру після перемоги можна досягнути лише завдяки сильним сторонам, сильним цінностям: це свобода, це верховенство права, це необхідність забезпечити повноцінне правосуддя, не якісь гібридні заміни цьому. Ми не можемо допустити гібридного імунітету, гібридного миру, пов’язаного із призупиненням воєнних дій на фронті. Але справжній мир, справжнє правосуддя, справжня справедливість – це саме те, що нам потрібно зараз, а не гібридні форми», – заявив він.
Приклад існування змішаного чи гібридного міжнародного кримінального суду є – спеціальний суд із Сьєрра-Леоне, створений для переслідування відповідальних за порушення міжнародного гуманітарного права та національного законодавства під час громадянської війни. Суд знаходиться в столиці Сьєрра-Леоне, але додаткові офіси є також у Гаазі та Нью-Йорку. У складі суду працюють як міжнародні, так і місцеві юристи, судді та прокурор.
Цей суд засудив до 50-річного ув'язнення за участь у воєнних злочинах колишнього президента Ліберії Чарльза Тейлора.
Суд на основі міжнародного договору
Найдоступнішим залишається варіант створення трибуналу на базі міжнародного договору – багатостороннього договору України з різними державами чи двосторонньої угоди між Україною та Радою Європи.
Кого Міжнародний кримінальний суд звинувачував у злочинах і на якій стадії перебувають справиМіжнародний кримінальний суд у Гаазі за час існування засудив 10 осіб та 4 – виправдав. Справи проти 17 обвинувачених було закрито з різних причин, 14 обвинувачених перебувають на волі й 6 – під вартою.
Першим у історії подібним міжнародним трибуналом був Нюрнберзький після Другої світової війни (працював у 1945-1946 роках), який засудив нацистських злочинців.
Про необхідність створення трибуналу та притягнення воєнних злочинців до відповідальності союзники домовилися ще у червні 1941-го. У 1945 році Британія, Франція, США та СРСР підписали угоду про кримінальне переслідування та покарання головних воєнних злочинців країн «Осі, пізніше його та Статут Міжнародного військового трибуналу ратифікували 19 країн-союзників.
У квітні 2024-го під час конференції «Відновлення справедливості для України» у Гаазі 44 країни підписали політичну декларацію з підтримкою створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії: Албанія, Андорра, Австралія, Австрія, Бельгія, Боснія та Герцеговина, Болгарія, Британія, Канада Хорватія, Кіпр, Чехія, Данія, Естонія, Фінляндія, Франція, Грузія, Німеччина, Греція, Ісландія, Ірландія, Італія, Японія, Латвія, Ліхтенштейн, Литва, Люксембург, Мальта, Молдова, Монако, Чорногорія, Нідерланди, Нова Зеландія Македонія, Норвегія, Польща, Португалія, Румунія, Сан-Марино, Словенія, Іспанія, Швеція, Україна, США.
У декларації країни підтвердили намір працювати над створенням трибуналу та закликали держави та міжнародні організації допомогти створити юридичну базу для цього процесу. Трибунал може бути створений вже до кінця цього року.
Нагадаємо, раніше «Слово і діло» писало, які статуси отримала росія від міжнародної спільноти за агресію проти України.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»