Після розпаду Радянського Союзу Україна мала майже мільйонну армію, третій за розміром у світі ядерний арсенал, а також величезні запаси боєприпасів і військової техніки. Проте роки халатного управління, безсистемне скорочення складу ЗСУ та озброєння нижче за рівень необхідний для забезпечення обороноздатності держави призвели фактично до розвалу армії, який змогла зупинити лише російська агресія. У 2018 році у Верховній раді було створено тимчасову слідчу комісію, щоб з'ясувати, чому Україна на момент нападу росії була ослаблена у військовому плані. Розслідування охоплювало період 2004–2017 років. З'ясувалося, зокрема, що за кожного президента та міністра оборони відбувалося скорочення озброєння. Хто і скільки військової техніки вивів зі складу ЗСУ – на інфографіці «Слово і діло».
У період, коли міністром оборони України був Євген Марчук (червень 2003 – вересень 2004) зі складу Збройних сил було виведено 286 зенітно-ракетних комплексів та стільки ж переносних ЗРК, 814 БТР та БМП, 263 танки та 86 бойових літаків.
За міністра Олександра Кузьмука (вересень 2004 – лютий 2005, теж період президентства Леоніда Кучми) зі складу армії вивели ще 248 ПЗРК, 136 танків, 781 БМП та БТР, 96 літаків та 18 вертольотів.
Анатолій Гриценко, який був головою Міноборони при президентові Ющенку (лютий 2005 – грудень 2007) продовжив виведення техніки зі складу ЗСУ: 200 переносних ЗРК, 698 танків, 1322 БМП, 294 зенітно-ракетних комплекси, 192 літаки, 56 вертольотів, 18 тактичних ракетних комплексів «Точка» і 84 тактичні ракети.
Його наступник Юрій Єхануров (грудень 2007 – червень 2009) вивів зі складу ЗСУ 102 танки, 415 бронемашин, 73 літаки, 18 вертольотів, 12 тактичних ракет і 4 тактичних ракетних комплексів «Точка».
Валерій Іващенко, який у червні 2009 – березні 2010 року був в.о. міністра, дозволив виведення ще 86 танків, 110 БТР, 78 літаків, 21 вертольоту, 3 ракетних комплексів «Точка» та 86 тактичних ракет.
Останній етап підриву обороноздатності України був у 2010-2014 роках за президента Віктора Януковича. У звіті ТСК констатується, що у цей період керівництво держави, Міноборони та Генштабу ігнорували основи забезпечення нацбезпеки та свідомо знижували боєздатність армії.
Чисельність ЗСУ продовжували необґрунтовано скорочувати, армія не фінансувалася на належному рівні та не перебувала у мобілізаційній готовності. Рівень забезпечення військ основними видами озброєння та техніки був критично низьким: бойові літаки – на рівні 20%, зенітно-ракетні протиповітряні комплекси оборони – близько 40%, бойові вертольоти – близько 30%, бойові кораблі та катери близько 15% від потреби.
За міністра оборони Михайла Єжеля (березня 2010 – лютий 2012) було списано тисячу танків, 205 БТР, 127 бойових літаків, 29 бойових або транспортних вертольотів, 29 ракет.
За Дмитра Саламатіна (лютий-грудень 2012) і Павла Лебедєва (грудень 2012 – лютий 2014) зі складу ЗСУ вивели ще 292 танки, 64 БТР-60, 98 бойових літаків, 16 вертольотів, 223 тактичні ракети.
Нагадаємо, «Слово і діло» підрахувало, як довго затримувалися на посаді міністри оборони України.
З інфографік можна дізнатися, як змінювалася чисельність ЗСУ та витрати на оборону.
Також ми писали, як Україна та росія поділили Чорноморський флот після розпаду СРСР.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»