Апеляційна палата залишила без змін заставу екснардепа Микитася

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду залишила без змін розмір застави в 908 400 грн, визначеної як запобіжний захід колишньому народному депутату Максиму Микитасю у справі про організацію ним заволодіння 307 млн грн Міністерства оборони.

Про це повідомляє прес-служба АП ВАКС.

Як відомо, антикорупційний суд визначив запобіжний захід Микитасю у вигляді 908 400 грн застави з обов'язками, оскільки сплив максимальний строк тримання під домашнім арештом. Прокурор САП подав скаргу на це рішення і просив застосувати до нього заставу в 21 млн грн.

«8 травня 2024 року Апеляційна плата розглянула апеляційні скарги сторони захисту та обвинувачення на ухвалу слідчого судді ВАКС від 26.04.2024 про зміну запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на заставу ексочільнику столичної будівельних компаній. За результатами розгляду, колегія суддів залишила без задоволення апеляційні скарги адвоката та прокурора, а ухвалу слідчого судді ВАКС – без змін», – інформує суд.

Нагадаємо, НАБУ і САП повідомили про нову підозру екснардепу Максиму Микитасю та іншим фігурантам. За версією слідства, у 2018 році Мініоборони уклало з підконтрольними Микитасю компаніями контракти на будівництво до 2021 року захищених складів зберігання ракет та боєприпасів ЗСУ на загальну суму орієнтовно 3 млрд грн. Частиною цих коштів екснардеп планував заволодіти. Проте зробити це йому заважали законодавчі обмеження, які дозволяли Міноборони сплачувати аванс у сумі лише 30% від річного обсягу робіт. З метою реалізації злочинного наміру Микитасю та його помічник шляхом залучення службових осіб вищого та старшого офіцерського складу ЗСУ забезпечили ухвалення змін до постанов Кабінету міністрів, які дозволяли перерахування авансу на будівництво у розмірі 80% від загальної вартості контрактів.

У результаті протягом листопада-грудня 2018 року на рахунки підконтрольного депутату товариства Міноборони перерахувало понад 307 млн грн. Втім, будівництво об'єкта, який мав би підсилити обороноздатність країни, фактично не розпочали, а виділені кошти вивели на рахунки інших підконтрольних компаній.