Сьогодні, 5 вересня, виповнюється п'ять років від початку роботи Вищого антикорупційного суду. Судді розглядають справи виключно топ-корупціонерів – народних депутатів, інших суддів, урядовців, прокурорів, голів та депутатів місцевих рад, топ-менеджерів державних підприємств тощо. Резонансних вироків за ці роки було не так багато. В 2022-му до десяти років засудили колишнього заступника міністра з питань тимчасово окупованих територій Юрія Гримчака, якого визнали винним у підбурюванні до дачі хабаря та шахрайстві. Було затверджено угоди про визнання провини з нардепами Олександром Пресманом, Олександром Трухіним та Олександром Черненком. «Слово і діло» пропонує подивитися на результати роботи ВАКС у цифрах.
У перші кілька місяців роботи Антикорупційного суду на його розгляд надійшло 205 проваджень. У вересні-грудні 2019-го судді розглянули 56 проваджень та винесли два вироки. Зокрема було укладено одну угоду про визнання винуватості.
Протягом 2020 року на розгляді суду було 235 справ. Антикорупційний суд розглянув 60 проваджень та виніс 22 вироки (зокрема 9 угод про визнання винуватості).
У 2021 році в Антикорупційному суді було 233 провадження. Судді за рік розглянули 48 та винесли 34 вироки (серед них 9 угод про визнання винуватості).
У перший рік повномасштабної війни на розгляді суду було 268 проваджень. Судді розглянули 49 та винесли 37 вироків. Зокрема було укладено 10 угод про визнання винуватості.
Минулий рік поки що є рекордним для ВАКС за кількістю проваджень на розгляді (344), розглянутих справ (84) та винесених вироків (65). Крім того, було укладено рекордну кількість угод про визнання вини – 27.
За перші шість місяців 2024-го судді ВАКС розглянули 42 справи та винесли 35 вироків (серед них 15 угод про визнання вини). Загалом на розгляді суду зараз 325 проваджень.
Антикорупційний суд також може застосовувати механізм спеціальної конфіскації активів, отриманих злочинним шляхом, та доходів від них до бюджету.
У 2020 році у двох провадженнях було застосовано спеціальну конфіскацію (на суму 0,3 млн гривень), у 2021 році – у трьох (4,9 млн гривень), у 2022 році – у 10 (31,5 млн гривень), у 2023 році – у 7 (333,9 млн гривень), у 2024-му – у 8 (340,9 млн гривень).
Нагадаємо, раніше «Слово і діло» розповідало, хто із суддів-корупціонерів отримав вирок.
З інфографіки можна дізнатись, на яких максимальних хабарях викривали українських суддів.
Також ми писали, хто з підозрюваних у корупції заплатив заставу та втік за кордон.
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»