Україна та Польща є близькими союзниками у протистоянні російській агресії, але різне бачення деяких сторінок спільної історії ускладнює відносини двох країн. Йдеться насамперед про трагічні події на Волині 1942-1943 років. Тоді, нагадаємо, відбулися взаємні етнічні чистки, в ході яких загинули десятки тисяч поляків та українців – точна кількість жертв з обох сторін, як і виконавці та організатори злочину, залишається предметом дискусій. Останнім часом тема Волинської трагедії згадується у контексті євроінтеграції України: звучать заяви про те, що без ексгумації та вшанування пам'яті жертв Польща не схвалить членство України в ЄС. Як країни багато років намагаються домовитися – на інфографіці «Слово і діло».
У березні 1994 року Україна та Польща уклали міжурядову угоду про збереження місць пам'яті та поховань. У документі йшлося, що ексгумація проводиться за згодою держави, на території якої знаходиться поховання. А після згоди, за потреби, узгоджуватиметься процедура ексгумації та передачі останків для поховання на батьківщині.
Через місяць після укладання угоди президент Леонід Кучма та Олександр Кваснєвський випустили спільну заяву щодо українсько-польської історичної спадщини.
«Інтерпретацією нашої спільної історії, її непростих періодів мають займатися фахівці, які в атмосфері відкритості ретельно вивчать події минулого та дадуть їм об'єктивні оцінки… Зі свого боку, обидві держави мають піклуватися та всіляко підтримувати розвиток української громади в Республіці Польща та польській – в Україні. Україна та Республіка Польща докладатимуть зусиль, щоб свідомість молодих українців та поляків не була обтяженою спогадами про трагічні періоди спільної історії», – йшлося в ній.
В 2003 році розпочався офіційний процес примирення України та Польщі, а в 2006 році Віктор Ющенко та Лех Качинський відкрили у селі Павлокома (там були масові вбивства) пам'ятники вбитим українцям та полякам.
У липні 2013 року римсько-католицькі та греко-католицькі церкви Польщі та Україна підписали спільну декларацію про прощення та примирення.
А у грудні 2014 року президент Петро Порошенко, виступаючи у парламенті Польщі, вибачився за Волинську трагедію. «Нас надихають думки предстоятелів наших церков, які про трагічні сторінки спільної історії під час Другої світової війни та перші повоєнні роки радять говорити з великою мудрістю: «Прощаємо і просимо вибачення», – зазначив він.
Проте у липні 2016 року парламент Польщі визнав Волинську трагедію геноцидом. У постанові йшлося про те, що події 1943-1945 років були «геноцидом поляків, скоєним українськими націоналістами».
У 2017 році в Польщі демонтували пам'ятник УПА на цвинтарі у селі Грушовичі біля Перемишля, через що Україна ввела мораторій на ексгумацію. Наприкінці року Петро Порошенко та Анджей Дуда домовилися його зняти, але це так і не було зроблено.
У 2019 році вже Володимир Зеленський і Дуда домовилися про зняття мораторію на ексгумацію тіл у польських похованнях, а Польща, у свою чергу, повинна була упорядкувати українські місця пам'яті на своїй території.
Але в цьому питанні зберігалося замкнуте коло: Польща була готова відновити пам'ятники лише після ексгумації, а Україна – дозволити її лише після кроків Варшави.
В 2021 році в Інституті національної пам'яті розповіли, що, починаючи з 2014-го, було зафіксовано щонайменше 19 актів вандалізму на 10 українських пам'ятниках та місцях поховань. Але Польща відновила лише один об'єкт.
У червні 2022 року Міністерство культури України та Польщі підписали меморандум, який передбачав співпрацю держав у розшуку, ексгумації, похованні, відзначенні, легалізації, реконструкції та правовій охороні місць вшанування та поховань. Спільну роботу планується розпочати після скасування воєнного стану в Україні.
До роковин Волинської трагедії в минулому році Сейм Польщі ухвалив неоднозначну резолюцію, в якій йшлося про те, що польсько-українське примирення має включати «визнання провини та вшанування пам'яті жертв».
Цього року у Польщі заговорили про те, що у процесі приєднання України до Євросоюзу порушуватимуть питання Волинської трагедії. Водночас, президент Анджей Дуда виступив проти блокування євроінтеграції України: «Путін напав на Україну, щоб зупинити її інтеграцію до ЄС. Якщо хтось у зв'язку з цим каже, що він збирається заблокувати вступ України до Європейського Союзу, то він йде в руслі політики володимира путіна».
В 2025 році Український інститут національної пам'яті планує відновити пошукові роботи та ексгумацію жертв Волинської трагедії на запит громадян Польщі.
Нагадаємо, минулого року між Україною та Польщею стався дипломатичний скандал, пов'язаний із обмеженням на ввезення зерна. Після цього «Слово і діло» розповідало, якими конкретними кроками Польща підтримала Україну після повномасштабного вторгнення росії.
З інфографіки можна дізнатися, як змінювалися обсяги торгівлі України та Польщі.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»