Бюджет-2025: на що, окрім оборони, держава витрачатиме гроші

Президент Володимир Зеленський підписав державний бюджет на 2025 рік, виконання якого знову багато в чому залежатиме від міжнародної допомоги. Більшість видатків бюджету піде на сектор безпеки та оборони – 2,2 трлн гривень. Ймовірно, сума неостаточна, адже у попередні роки Верховна рада неодноразово виділяла додаткові кошти. Основні цифри бюджету та видатки – у матеріалі «Слово і діло».

Держбюджет-2025: доходи, видатки та пріоритети

Наступного року держава планує залучити до бюджету 2,3 трлн гривень доходів (зокрема, як повідомили у Мінфіні, 140 млрд від податкових змін). Видатки поки що закладено у розмірі 3,9 трлн гривень. Таким чином, дефіцит держбюджету становитиме близько 1,6 млрд.

Основна стаття видатків – фінансування сил безпеки та оборони, на це передбачено 2,23 трлн гривень або 26,3% ВВП. Зокрема, на зарплати військовим виділили 1,16 трлн, на озброєння та військову техніку – 739 млрд, на модернізацію ОПК – 55,1 млрд, на закупівлю дронів – 46,9 млрд.

Військові витрати Україна фінансує за рахунок внутрішніх доходів та запозичень, а решту (соціальні виплати, зарплати тощо) – завдяки підтримці міжнародних партнерів.

На соціальний захист буде направлено 420,9 млрд гривень (у тому числі 236,9 млрд на виплату пенсій), на медицину – більше 200 млрд (175,5 млрд на програму медичних гарантій), на освіту – більше 190 млрд (у тому числі 115,2 млрд на зарплати та доплати вчителям, 2,9 млрд – на харчування для молодших школярів).

ВВП, інфляція та курс долара у 2025 році

У бюджеті наступного року закладено зростання ВВП на рівні 2,7% (це менше, ніж в 2024-му). Інфляція до кінця року очікується на рівні 9,5%, це теж гірше, ніж у поточному бюджеті.

Середньорічний курс долара закладено на рівні 45 гривень, курс на кінець року – 45,6 гривень. «Цьогорічний показник курсу – індикативне бачення уряду, щоб сформувати проєкт бюджету, і нічого більше», – пояснив міністр фінансів Сергій Марченко.

Соціальні показники у держбюджеті-2025

Розмір мінімальної зарплати наступного року не зміниться – 8 тисяч гривень.

Прожитковий мінімум становитиме 2 920 гривень, для основних соціальних та демографічних груп населення:

• дітей віком до 6 років – 2 563 гривень;
• дітей віком від 6 до 18 років – 3 196 гривень;
• працездатних осіб – 3 028 гривень;
• працездатних осіб, що застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових та митних органів – 2 102 гривень;
• працездатних осіб, що застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури – 1 600 гривень;
• осіб, які втратили працездатність, – 2 361 гривень.

У бюджетному комітеті парламенту заморожування соціальних стандартів пояснили просто – зайвих грошей немає, витрати й так величезні.

Голова комітету Роксолана Підласа розповіла, що підвищення мінімальної зарплати всього на 100 гривень коштуватиме бюджету додатково 5,3 млрд гривень, а підвищення прожиткового мінімуму на 100 гривень – 11 млрд.

Рівень безробіття, який прогнозує Кабмін – 17,7%. Середня зарплата до вирахування податків та зборів очікується на рівні 24,4 тис. гривень.

На що збільшать витрати у 2025 році

Наступного року збільшить витрати на центральні органи влади: Верховна рада – 3,1 млрд гривень (+6,3%), Державне управління справами – 4,1 млрд гривень (+29,6%), Секретаріат Кабміну – 13,2 млрд гривень (+16,1%).

Витрати на Міністерство оборони зростуть до 1 трлн 568,8 млрд гривень (+2%), на РНБО – до 338,5 млн гривень (+7,9%), на СБУ – до 41,7 млрд гривень (+7,9 %).

Держбюджет-2025: депутати не підтримали підвищення зарплат прокурорамРада під час розгляду бюджету-2025 підтримала правку, яка скасовує підвищення зарплат прокурорам. 30 жовтня 2024, 12:53

Фінансуватимуть правоохоронні органи таким чином: МВС – 438,3 млрд гривень (+1,3%), Офіс генпрокурора – 16,9 млрд гривень (+16,1%), Управління держохорони – 3,9 млрд гривень (+4,1%). Витрати на Держбюро розслідувань залишаються на колишньому рівні – 3,8 млрд.

Більше коштів отримувати антикорупційні органи: Нацагентство з виявлення, розшуку та управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів – 439,1 млн гривень (+132,3%), Бюро економічної безпеки – 1,9 млрд гривень (+44,2%), НАБУ – 2,2 млрд гривень (+16,2%), НАЗК – 1,5 млрд гривень (+16,3%).

Витрати на Вищий суд з питань інтелектуальної власності зростуть на 152,7% (4,4 млн гривень), на Фонд державного майна – на 315,7% (2,8 млрд гривень), на Міністерство розвитку громад та територій – на 145,1% (30,8 млрд гривень), на Рахункову палату – на 134,9% (1,2 млрд гривень), на Міністерство аграрної політики – на 102,2% (10 млрд гривень), на Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури – на 71,4% (45,2 млрд гривень).

Міністерство цифрової трансформації наступного року отримає з бюджету 4,2 млрд гривень (+69,2%), Міністерство енергетики – 7 млрд гривень (+38%), Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості – 55,3 млрд гривень (+38,1%), Міністерство фінансів – 610,9 млрд гривень (+19,6%), Міністерство освіти – 191,1 млрд гривень (+10,7%), Міністерство культури – 11,3 млрд гривень (+7,6%), МОЗ – 219,7 млрд гривень (+8%), Міністерство юстиції – 19,8 млрд гривень (+5,5%), Міністерство екології – 10 млрд гривень (+12,8%).

На Міністерство національної єдності передбачили 1,5 млрд гривень.

Крім того, зростуть витрати на мовного омбудсмена, Антикорупційний суд, Національну комісію з цінних паперів, Національну академію наук.

Бюджет-2025: на чому заощадять

Наступного року зменшать витрати на деякі міністерства: на МЗС – на 4,3% (7,9 млрд гривень), на Мінекономіки – на 30,1% (24 млрд гривень), на Міністерство спорту – на 18,5% (5,8 млрд гривень), на Міністерство соціальної політики – на 8,7% (422,2 млрд гривень), на Міністерство у справах ветеранів – на 14,7% (10,7 млрд гривень).

Також незначно зменшать витрати на Головне управління розвідки (25,1 млрд гривень) та Службу зовнішньої розвідки (6,5 млрд гривень).

На третину уріжуть фінансування Державного космічного агентства – до 1,1 млрд гривень.

Зменшать витрати на Національні академії педагогічних, медичних, правових наук, а також мистецтв.

Нагадаємо, «Слово і діло» аналізувало, як змінювалися обсяги бюджетного фінансування медицини, державних медіа, освіти та розвитку наукових досліджень, оборони та безпеки, політичних партій, охорони державних органів влади та чиновників, зарплат державних службовців, театрів, електронного урядування.