Як би українці не скаржилися на неточні прогнози погоди, уявити життя у суспільстві без цієї інформації неможливо. Насправді роль гідрометеорологічних даних (які не обмежуються прогнозами погоди) набагато важливіша: без них не можуть нормально функціонувати енергетика, транспорт, туристична індустрія, сільське, водне та лісове господарство, а також армія. «Слово і діло» дослідило, скільки коштів Україна витрачає на гідрометеорологічну діяльність.
У 2014 році на гідрометеорологічну діяльність у бюджеті передбачили 208,2 млн гривень (у тому числі 129,3 млн на зарплати). У 2015 році сума фінансування суттєво не змінилася – 224 млн гривень, у тому числі 140,8 млн на зарплати.
У 2016 році на гідрометеорологічну діяльність виділили на 13,2% більше – 253,5 млн гривень (161,1 млн – на оплату праці).
У 2017 році витрати на гідрометеорологічну діяльність зросли майже на третину – до 321,4 млн гривень (у тому числі 217,1 млн на зарплати). У 2018 році фінансування збільшили на 12,6% (до 361,9 млн гривень), у 2019 році – на 13,5% (до 410,9 млн гривень).
Різке зростання фінансування відбулося у 2020 році: у держбюджеті на гідрометеорологічну діяльність передбачили 661,8 млн гривень (+61,1%), у тому числі 491,1 млн на оплату праці. Незадовго до цього, у лютому 2019-го, Кабміну рекомендували вжити заходів для матеріально-технічного переоснащення в галузі гідрометеорології, а також підняти зарплати фахівцям.
У 2021 році на гідрометеорологічну діяльність виділили 687,7 млн гривень (+3,9%), у тому числі 510,1 млн на зарплати.
У перший рік повномасштабної війни фінансування залишилося практично на колишньому рівні – 689,7 млн гривень (+0,3%).
У 2023 році витрати зросли на 24,4% – до 858 млн гривень (на зарплати – 655,4 млн). В 2024 році з бюджету виділили 1 млрд 21 млн гривень (у тому числі 722 млн на зарплати), зростання на 19%.
У держбюджеті на 2025 рік на гідрометеорологічну діяльність передбачили 1 млрд 28 млн гривень, у тому числі 722,4 млн на оплату праці фахівців.
Раніше ми писали про фінансування діяльності станції «Академік Вернадський» в Антарктиді.
Нагадаємо, «Слово і діло» аналізувало, як змінювалися обсяги бюджетного фінансування медицини, державних медіа, освіти та розвитку наукових досліджень, оборони та безпеки, політичних партій, охорони державних органів влади та чиновників, зарплат державних службовців, театрів, електронного урядування, деяких судів, Українського інституту національної пам'яті.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
ПІДПИСУЙТЕСЬ НА НАШ YOUTUBE КАНАЛ
та дивіться першими нові відео від «Слово і діло»