Росія транслює свою пропаганду не лише зі студій телеканалів, а й безпосередньо із зони бойових дій в Україні. При цьому російських кореспондентів на фронті часом неможливо відрізнити від військових: не всі носять нашивки з написом «Преса», а у своїх сюжетах можуть показати, як заряджають «Град» чи намагаються перехопити дрон за допомогою РЕБ. «Слово і діло» пропонує на інфографіці подивитися, хто з російських пропагандистів загинув під час повномасштабної війни.
У березні 2022 року під час бойових дій в Україні загинув співробітник пресслужби російського Міноборони Володимир Іванов. Місце та обставини його загибелі невідомі.
У червні 2022-го загинув начальник відділу пропаганди Росгвардії Сергій Постнов. Місце його загибелі також не повідомлялося, але відомо, що Постнов брав участь у боях за Гостомель, а також у Харківській та Луганській областях.
У жовтні того ж року в боях під Авдіївкою на Донеччині загинув російський пропагандист з видання RuBaltic.Ru Олексій Ілляшевич. Повідомлялося, що він був добровольцем «народної міліції ДНР».
Незадовго до звільнення Херсоні восени 2022-го внаслідок удару по Антонівському мосту було ліквідовано кремлівського пропагандиста Олега Клокова. Цікаво, що в момент загибелі він перебував у автомобілі, який окупанти вкрали у журналістів «Суспільне.Херсон». Клоков у різний час працював на Першому каналі, Москва 24 та Russia Today.
У липні 2023 року в районі П'ятихаток у Запорізькій області загинув воєнкор пропагандистської агенції «РИА Новости» Ростислав Журавльов. Журавльов ще з 2014 року був активним учасником російської агресії: брав участь у штурмі Донецької ОДА, воював у складі незаконного збройного формування «ЛНР».
У листопаді 2023 року на окупованій території Запорізької області внаслідок удару безпілотника загинув пропагандист Борис Максудов, який працював на каналі «росія 24».
У квітні минулого року під Кремінною на Луганщині загинув пресофіцер Міноборони росії Євген Половодов. Того ж місяця у Запорізькій області загинув пропагандист Семен Єрьомін із «Известий».
У червні на Донеччині загинули Валерій Кожин з НТВ, а також кореспондент Микола Цицаги.
У листопаді в Часовому Яру було ліквідовано колишнього продюсера пропагандистського каналу Russia Today Магомеда Бучаєва: він пішов добровольцем до російської армії і був убитий під час штурму міста.
26 грудня ударом безпілотника в Харківській області було ліквідовано редактора телеканалу «Известия» Максима Єлісєєва, який теж добровільно пішов воювати проти України.
4 січня біля Донецька було ліквідовано пропагандиста газети «Известия» Олександра Мартем'янова.
Але російські пропагандисти гинуть не лише на фронті, а й у тилу. Так, 2 квітня 2023 року під час творчого вечора у кафе у Санкт-Петербурзі підірвали Владлена Татарського (справжнє ім'я – Максим Фомін). Вибухівку було закладено у статуетку, подаровану Татарському.
Татарський воював на Донбасі у складі незаконних збройних формувань «ДНР» та «ЛНР». Під час повномасштабної війни він став Z-блогером із пулу ватажка ПВК «Вагнер» Євгена Пригожина.
6 грудня 2023 року в Підмосков'ї було вбито колишнього народного депутата Іллю Киву, який після втечі з України перетворився на повноцінного російського пропагандиста. Киву знайшли застреленим на території готелю, за інформацією ЗМІ, за його ліквідацію відповідальна Служба безпеки України.
Також ми писали про VIP-втрати у російській армії – ліквідованих під час війни генералів.
Нагадаємо, з інфографіки «Слово і діло» можна дізнатися, скільки грошей росія витрачає на фінансування державної пропаганди.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»