У світі в 2023 році щонайменше 5,7 тисяч людей було вбито або поранено мінами, що залишилися після воєн. Найбільше жертв – близько тисячі – було зареєстровано у М'янмі. Україна на четвертому місці – 580 жертв. 84% постраждалих – це цивільне населення, з них понад третину становлять діти. Докладніше про ситуацію із використанням протипіхотних мін – на інфографіці «Слово і діло».
У 2023 році (це найсвіжіші дані) зафіксовано не менше 5757 випадків підриву на мінах та вибухонебезпечних предметах: 1983 людей загинуло, 3663 – було поранено, доля 111 осіб – невідома.
Серед жертв 84% (4,3 тисячі осіб) – це цивільні особи. Діти становили 37% (1498) жертв серед цивільного населення.
Вперше за три роки на першому місці за кількістю жертв опинилася не Сирія, а М'янма – 1003. Сирія опустилася на друге місце (933 жертви), за нею йдуть держави-учасниці Афганістан (651) та Україна (580). Замикає п'ятірку Ємен – 499 жертв.
Щонайменше 58 держав та інших територій забруднені протипіхотними мінами.
В 2023 році 33 країни розмінували сумарно 281,5 кв. км території, внаслідок чого було знищено 160,6 тисяч протипіхотних наземних мін. Це найбільша площа, розчищена державами-учасницями Договору про заборону протипіхотних мін із 2019 року. Найбільше розмінували Камбоджа, Хорватія та Афганістан.
Росія, Індія, Іран, М'янма, Пакистан та Південна Корея, ймовірно, активно розробляють чи виробляють протипіхотні міни. Ці країни не є учасниками Договору про заборону протипіхотних мін.
Найбільші запаси протипіхотних мін мають росія – 26,5 млн штук, Пакистан – 6 млн, Індія – 5 млн, Китаю – до 5 млн, США – 3 млн.
У 2023 році глобальна підтримка протимінної діяльності склала 1,03 млрд доларів. Річне фінансування вперше перевищило мільярд, це частково пов'язане із збільшенням фінансування України. Україна другий рік поспіль очолила список одержувачів допомоги – 308,1 млн доларів або 39% коштів від міжнародних донорів.
Конвенція про заборону застосування, накопичення запасів, виробництва та передачі протипіхотних мін та про їх знищення була підписана 3 грудня 1997 року в Оттаві, набула чинності 1999 року. Учасники зобов'язалися не застосовувати, не розробляти, не виробляти, не купувати, не накопичувати, не зберігати та не передавати іншим сторонам протипіхотні міни. Протягом чотирьох років після набрання чинності документа вони зобов'язані знищити всі запаси цих мін.
До договору приєдналися 164 держави. З них 94 завершили знищення своїх запасів протипіхотних мін (понад 55 млн). Ще 67 держав-учасниць підтвердили, що ніколи не мали протипіхотних мін.
63 держави-учасниці зберігають протипіхотні міни для навчальних та дослідницьких цілей. Найбільші запаси у Фінляндії (15,6 тисяч), Бангладеш (12,1 тисяч), Шрі-Ланки (7,3 тисяч).
Україна значиться серед країн, які, як і раніше, мають запаси протипіхотних мін в порушення договору.
Нагадаємо, чотири країни НАТО оголосили про намір вийти з Оттавської конвенції, яка забороняє протипіхотні міни.
Зокрема, Польща планує розмістити протипіхотні міни на кордонах із росією та Білоруссю.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»