Росія створила мережу таємних баз для пуску безпілотників, які можуть загрожувати не лише Україні, а й країнам Європи. Про це йдеться у розслідуванні видання The Telegraph. У НАТО запевняють, що готові до стримування та відбиття можливої агресії. Проте реальна готовність Альянсу відбивати масштабні дронові атаки з боку росії викликає певні сумніви.
У розслідуванні видання The Telegraph йдеться про мережу російських таємних баз із майданчиками для запуску безпілотників для далекобійних ударів. Зокрема, було виявлено 10 таких об'єктів із нещодавно облаштованими пусковими майданчиками для сучасних реактивних російських дронів «Герань-4» та «Герань-5».
Ці пускові майданчики, серед іншого, розташовані на аеродромі «Халіно» у Курській області. У Брянській області зафіксовано велику секретну базу «Асовиця-Ашелок». У тій же області додаткові стартові позиції створено поблизу селища Навля. Частину об'єктів побудовано безпосередньо біля білоруського кордону.
На території цих баз розгорнуто 59 рейкових катапульт, які замінюють злітно-посадкові смуги та дозволяють швидко запускати БПЛА літакового типу. Також для дронів «Герань-4» та «Герань-5» сконструйовано 20 спеціальних подовжених пускових установок.
Як росія модернізує «шахеди»: модифікації та основні характеристикиЗа роки війни росія випустила багато модифікацій іранських «шахедів», які мають різну швидкість, дальність польоту і бойову частину. Детальніше про «шахеди» та «герані» – на інфографіці.
За даними The Telegraph, частина цих баз уже використовується для ударів по Україні та дозволяє росії проводити масштабні атаки великою кількістю безпілотників. Розташування та модернізація російських дронів дозволяють їм летіти на відстань до 1000 кілометрів, що створює потенційну загрозу не лише для України та Києва, а й для Варшави, Естонії, Литви, Латвії, Фінляндії, Словаччини, Румунії та Угорщини.
Представники НАТО офіційно заявляють, що уважно стежать за розвитком цієї загрози та посилюють можливості протидії безпілотникам на східному фланзі Альянсу. Водночас реальна готовність сил НАТО до відбиття масштабних дронових атак з боку росії викликає певні сумніви.
Такі атаки останнім часом значно почастішали. Зокрема, тільки з середини липня до середини серпня 2026 року зафіксовано суттєве збільшення кількості випадків потрапляння російських або підозрюваних у російському походженні безпілотників у повітряний простір країн Східної Європи. Загалом за цей період у сусідніх з Україною європейських державах було зафіксовано щонайменше 12 таких інцидентів із дронами та іншими повітряними об'єктами.
Так, у липні румунські пілоти на винищувачах F-16 збили відразу три безпілотники, які залетіли до повітряного простору країни під час російських атак по Україні. Один із них був ідентифікований як дрон типу Shahed, який використовується російськими військами.
У кінці липня – на початку серпня факт порушення повітряного простору фіксувала Польща. 14 серпня винищувач НАТО збив дрон невстановленого походження, який порушив повітряний простір Латвії. НАТО направило до району італійські Eurofighter та турецькі F-16 для перехоплення повітряної цілі.
А найсвіжіший випадок стався 17 серпня, коли невстановлений об'єкт порушив повітряний простір Молдови та вибухнув поблизу населеного пункту Талмаза. Молдовська влада на момент першого повідомлення не встановила його походження.
З наведених вище прикладів видно, що представники Альянсу принаймні почали збивати безпілотники, які становлять загрозу. Але для цього їм доводиться залучати дорогі винищувачі, які мають на борту обмежену кількість авіаційних ракет, кожна з яких сама по собі може коштувати у десятки разів дорожче за далекобійний дрон, які росія здатна виробляти у великих кількостях.
Крім цього, традиційна ППО НАТО, яка робить ставку на використання авіації, а також зенітних ракетних комплексів Patriot чи NASAMS, не призначена для того, щоб економічно ефективно знищувати необмежену кількість дешевих дронів дорогими перехоплювачами. Збивати масові дешеві дрони-камікадзе ракетами вартістю в мільйони доларів економічно невигідно та може призвести до швидкого виснаження запасів перехоплювачів.
Власне, це вже демонстрували й події на Близькому Сході, де дорогі системи ППО використовувалися для перехоплення значно дешевших безпілотників. Така модель протидії створює очевидну економічну проблему: сторона, яка атакує, може витрачати на один дрон у рази менше, ніж оборонна сторона – на його знищення.
А тепер уявімо, якщо на окрему країну НАТО полетить відразу 1000 ударних дронів. Цю кількість росіянам навіть не потрібно спеціально готувати: вони вже облаштовують відповідну інфраструктуру для масованих пусків по території України. У тому ж розслідуванні видання The Telegraph зазначається, що лише на одній із виявлених баз було зафіксовано складські площі для одночасного зберігання понад 1000 ударних безпілотників.
Чи буде росія воювати з Європою – аргументи «за» і «проти»Для нападу росії на НАТО є достатньо вагомих аргументів, але існує багато причин, чому він не відбудеться.
Тоді у справу вступає проста математика. Навіть якщо Альянс залучить проти такої хвилі дронів 100 винищувачів F-16 та F-35, кожен із яких умовно зможе застосувати по шість ракет «повітря – повітря» та знищити один дрон кожною ракетою, це дасть максимум 600 потенційних перехоплень. У такому гіпотетичному сценарії 400 дронів усе одно залишаться поза межами можливостей для перехоплення. Це може дозволити росії завдати великих втрат умовній Польщі чи Латвії, а можливо, й чинити політичний тиск на ці країни, особливо якщо традиційні можливості для захисту від повторної хвилі атаки будуть вичерпані.
Треба також враховувати, що реактивний дрон може летіти у 2–3 рази швидше за звичайний «шахед», а це залишає для ППО значно менше часу на реагування.
Нездатність сил НАТО ефективно відбити такий удар може призвести до серйозної кризи всередині самого Альянсу й, безперечно, зіграє на руку Кремлю.
У Брюсселі відчувають цю загрозу краще, ніж будь-коли. Відтак структури НАТО започаткували низку проєктів. Зокрема, це програма NATO Drone Edge, спрямована на розвиток систем протидії безпілотникам та збільшення кількості підготовлених операторів. У межах цієї ініціативи країни НАТО планують інвестувати понад $40 млрд у засоби протидії дронам протягом наступних п'яти років, а кількість підготовлених операторів безпілотників до кінця 2027 року має зрости у п'ять разів.
Також Європейська комісія працює над створенням європейської системи протидії безпілотникам, відомої як European Drone Defence Initiative, яку раніше називали «Drone Wall». Вона має стати багаторівневою мережею виявлення, відстеження та нейтралізації ворожих дронів уздовж східного флангу Європи. Очікується, що система буде повністю функціональною до кінця 2027 року.
Також у НАТО вивчають передовий український досвід боротьби з російськими дронами та намагаються швидко його імплементувати. Але в будь-якому випадку на реалізацію цих проєктів підуть місяці й навіть роки. А російські майданчики для запуску дронів уже облаштовані та готові до використання.
Денис Попович, військовий оглядач спеціально для «Слово і діло»
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»