Канада може стати першим «асоційованим членом» Європейського Союзу. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн запропонувала розпочати роботу над таким форматом співпраці, однак ініціатива стала несподіванкою для урядів країн ЄС.
Про такі наміри заявила прездентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн під час щорічного звернення до Європарламенту 16 вересня, передає Politico.
Членство в Євросоюзі: скільки часу проходило між початком переговорів та вступом країнСкільки часу минало між початком переговорів та вступом країн до ЄС – на інфографіці. Найшвидше членами стали Австрія, Фінляндія та Швеція.
«Я хотіла б разом із вами відкрити для Канади двері до того, щоб вона стала першим асоційованим членом ЄС», – сказала фон дер Ляєн.
Фон дер Ляєн також запропонувала створити новий формат співпраці – «Альянс заради майбутнього». Його планують побудувати на основі торговельної угоди між ЄС і Канадою CETA, щоб створити спільний простір економічного процвітання та безпеки.
Передбачається, що співпраця може охоплювати високотехнологічне виробництво, технології, оборонну промисловість, енергетику, критично важливі корисні копалини та акумулятори. Окрему увагу планують приділити Арктиці, штучному інтелекту, квантовим технологіям, кібербезпеці та економічній безпеці.
Водночас заява фон дер Ляєн стала несподіванкою для урядів країн ЄС. За словами трьох дипломатів, із якими поспілкувалося Politico, держави-члени не погоджували цю ініціативу до виступу президентки Єврокомісії.
«Ніхто насправді не знає, що це означає», – сказав один із дипломатів, наголосивши, що країнам ЄС необхідно розуміти деталі запропонованого формату.
Наразі в ЄС не існує визначеної моделі «асоційованого членства». За словами одного з дипломатів, Канаді теоретично могли б запропонувати формат доступу до єдиного ринку, подібний до поглиблених та всеосяжних зон вільної торгівлі, які ЄС має з Україною, Молдовою та Грузією. Водночас ширша економічна чи політична інтеграція, за його словами, може не отримати підтримки держав-членів.
Ще один дипломат заявив, що запровадження статусу асоційованого члена може вимагати змін до основоположних договорів ЄС.
Потенційні проблеми можуть виникнути, зокрема, навколо канадської політики підтримки товарів власного виробництва, сталеливарної промисловості, оподаткування автомобілів, обмежень на імпорт європейського алкоголю та відмінностей у правилах щодо генетично модифікованої продукції.
Водночас представники країн ЄС уже обговорювали поглиблення відносин із Канадою. Минулого тижня посли держав-членів зустрічалися з представниками Єврокомісії та Європейської ради й загалом підтримали ідею тіснішої співпраці.
Карні виступить у Європарламенті 17 вересня, де має представити власне бачення майбутнього відносин Канади та Євросоюзу. Саміт ЄС–Канада запланований на кінець жовтня в Монреалі. Сторони також мають намір до кінця року укласти угоду про цифрову торгівлю.
Нагадаємо, напередодні повідомлялося, що Канада веде переговори про участь у кредиті Європейського Союзу для України на €90 млрд. Прем’єр-міністр Марк Карні прагне одночасно посилити підтримку Києва та поглибити зв’язки Канади з Європою на тлі напружених відносин зі США.
А у березні Канада та п’ять країн Північної Європи домовилися поглибити співпрацю у сфері військово-промислового виробництва, оборонних закупівель та безпеки.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»