Потенційний спалах чуми в росії не становить безпосередньої загрози для України, якщо йдеться про одиничний випадок можливого лабораторного зараження. Водночас легенева чума є надзвичайно небезпечною інфекцією, яка потребує дуже швидкої діагностики та початку лікування. Наразі немає офіційного підтвердження, що в Іркутській області взагалі йдеться про чуму, тому робити висновки про спалах передчасно.
Таку думку в коментарі «Слово і діло» висловила лікарка-інфекціоністка, докторка медичних наук, професорка, завідувачка кафедри інфекційних хвороб Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, президентка «Всеукраїнської асоціації інфекціоністів» Ольга Голубовська.
За даними медіа, в Іркутській області рф співробітниця протичумного інституту 25 вересня нібито розбила пробірку зі збудником легеневої чуми, а 2 жовтня померла. Під нагляд узяли майже 200 людей, які могли контактувати з нею. Російські медики при цьому повідомляють про «пневмонію невідомої етіології».
Голубовська наголошує, що сама по собі легенева чума є дуже небезпечною хворобою, однак сучасна медицина має ефективні засоби її лікування. «Легенева чума є дуже небезпечною хворобою не тільки для країн, які поруч, а для будь-якої країни, де випадково може бути завезений випадок. Летальність від чуми дуже висока, а від легеневої форми – особливо», – пояснила інфекціоністка.
Водночас, за її словами, збудник чуми чутливий до антибактеріальної терапії, а медицина має широкий арсенал препаратів, які дозволяють ефективно лікувати цю інфекцію. «Ми маємо цілий арсенал високоефективних антибактеріальних, широкодоступних засобів лікування. Тому вона непогано лікується», – зазначила Голубовська.
Основна небезпека, за її словами, полягає у швидкому перебігу захворювання. Якщо лікування розпочати на ранньому етапі, ризик смерті значно зменшується. «Усе лікується тільки перші дні, коли мова йде про швидке захворювання, як легенева чума. Якщо в перший день почати лікування, то летальність навіть при легеневій формі чуми знижується майже вдвічі», – сказала лікарка. Вона додала, що у випадку отримання дуже великої дози збудника захворювання може розвиватися настільки швидко, що людина може померти протягом короткого часу. Саме тому надзвичайно важливими є раннє виявлення інфекції та своєчасне призначення антибіотиків.
Чи підтверджено випадок чуми в росії
Водночас Голубовська закликає не робити висновків про спалах чуми на підставі непідтверджених повідомлень. «Офіційних абсолютно підтверджень, що це легенева форма чуми, що це взагалі чума, немає. Офіційно кажуть, що збудник не ідентифікований. Це не означає, що це так і є насправді, але ми можемо тільки здогадуватися, якщо немає офіційних повідомлень», – наголосила вона.
За словами лікарки, у ситуації є певна невідповідність між публічними заявами російських посадовців і подальшими офіційними повідомленнями. На регіональному рівні звучали твердження про легеневу форму чуми або інше особливо небезпечне захворювання, тоді як на центральному рівні цю інформацію спростовували.
Водночас протиепідемічні заходи, які, за повідомленнями, проводять російські служби, відповідають реакції на можливий випадок особливо небезпечної інфекції. «Тут якась невідповідність. Це не просто невідповідність, а недолік інформації. Протиепідемічні заходи доволі потужні й відповідають тому, як треба реагувати на спалах особливо небезпечної хвороби, у тому числі легеневої форми чуми», – пояснила Голубовська.
Що відомо про безпеку російських лабораторій
Голубовська звертає увагу і на інше питання – як могла виникнути ситуація із можливим зараженням співробітниці, якщо вона працювала в спеціалізованій установі та мала знати правила поводження зі збудником.
За її словами, у росії збереглися фахівці та системи протидії біологічним загрозам, тому працівниця такого закладу мала знати алгоритм дій у разі аварії. «Вона ж не могла не знати, що якщо трапилася аварія на такому робочому місці, то треба невідкладно повідомити всіх, кого тільки можна, відповідно до інструкції, госпіталізуватися і приймати антибактеріальні препарати, які просто рятують», – сказала лікарка.
Європа «дуже уважно стежить» за підозрою на легеневу чуму в росії – PoliticoЄврокомісія обізнана щодо лабораторного інциденту в росії, який, ймовірно, пов'язаний із легеневою чумою і уважно стежить за розвитком подій.
Саме тому експертка вважає незрозумілим, що саме сталося в Іркутській області. «Вона не могла цього не знати. Тому мені це незрозуміло. Я не знаю, що там насправді було», – зазначила Голубовська. Водночас вона наголошує, що за відсутності достовірної інформації робити висновки про стан російської системи біологічної безпеки або достовірність конкретних офіційних повідомлень зарано.
Чому ситуація викликала такий резонанс
На думку інфекціоністки, великий міжнародний резонанс навколо цієї історії пояснюється не лише самим можливим випадком зараження, а й загальним рівнем напруження у світі. «Суспільство дуже напружене. Люди вже реагують не на сам спалах. Спалахи інфекційних захворювань були, є і будуть завжди. А люди бояться вже політики навколо цього – що з будь-якого приводу можуть зробити щось таке, через що людей знову позакривають», – пояснила Голубовська.
Додатковим фактором стало те, що приблизно в цей же період роспотребнадзор повідомляв про епізоотію чуми серед тварин у регіоні, що межує з Монголією. На цьому тлі повідомлення про можливу аварію в лабораторії, де працювали зі збудником чуми, привернуло значну увагу міжнародних медіа.
Однак Голубовська наголошує, що наразі немає підстав говорити про масштабний спалах. «Це навіть не спалах. Це один випадок можливого лабораторного зараження чумою, збудником чуми», – сказала вона. Лікарка також закликала не перебільшувати ризики для інших країн. «Я хочу всіх заспокоїти: нічого такого не буде. Чума лікується. Так, збудник належить до біологічної зброї першої категорії, там, де і натуральна віспа, і ботулотоксини. Але це особлива ситуація, і вона не має відношення до тієї ситуації, яка зараз обговорюється», – підсумувала Голубовська.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ПІДПИСУЙТЕСЬ НА НАШ YOUTUBE КАНАЛ
та дивіться першими нові відео від «Слово і діло»