Генеральна прокуратура росії вважає так званих «прибалтійських націоналістів» поплічниками нацистської Німеччини у «військових злочинах та злочинах проти людяності», які були скоєні у роки «великої вітчизняної війни проти радянського народу». У заяві відомства зазначається, що встановлення цього факту має юридичне значення, зокрема для захисту «національних інтересів росії». Цю заяву можна розцінювати як створення потенційного юридично-пропагандистського підґрунтя для майбутньої агресії проти країн Балтії.
У понеділок, 5 жовтня, Тверський районний суд Москви задовольнив заяву генеральної прокуратури росії та визнав 13 «прибалтійських націоналістів» і п’ять організацій з Латвії, Литви та Естонії «пособниками нацистської Німеччини у військових злочинах та злочинах проти людяності, скоєних у роки «великої вітчизняної війни» щодо радянського народу. Генпрокуратура подала відповідну заяву до суду ще 21 вересня.
Офіційна представниця Генпрокуратури Юліана Алєксєєва заявила, що встановлення цього факту має «юридичне значення» та важливе для «збереження історичної пам’яті, унеможливлення фальсифікації історії, а також для захисту національних інтересів росії».
Це вже не перший тривожний дзвінок, який свідчить, що росія формує набір аргументів, які потенційно можуть бути використані для виправдання агресії проти країн Балтії, які є членами НАТО.
Загроза розширення війни у Європі: як росія та НАТО готуються до ескалаціїРф частіше атакує дронами кордони ЄС і планує нову мобілізацію, а країни НАТО готуються до евакуації та збільшують видатки на оборону. На інфографіці «Слово і діло» – ознаки поширення війни за межі України у 2026–2027 роках.
Зокрема, 25 вересня очільник рф володимир путін заявив про «порушення прав російськомовного населення» у країнах Балтії – Литві, Латвії та Естонії.
«Але ми вже знаємо, як реагувати, і ми виробили певний підхід до цього. Ми реагуємо у гуманітарній сфері, у сфері міжнародного права», – зазначив путін.
Водночас того ж дня путін заявив, що росія нібито не готується до бойових дій проти Європи. Проте сама риторика щодо «захисту» російськомовних громадян уже використовувалася кремлем як виправдання агресивної політики.
Раніше російське МЗС погрожувало звернутися зі скаргою до ООН щодо порушення прав російськомовного населення у Балтії. Також наприкінці вересня виник ще один привід для занепокоєння. На сайті державної російської агенції РИА Новости з’явився матеріал під заголовком «Росію чекає ще одна СВО. Вона буде дуже короткою».
У тексті йдеться про потенційну війну росії з Литвою, у тому числі з використанням ядерної зброї. Автор цієї публікації – Олександр Носович, член ради із зовнішньої та оборонної політики, яка є одним зі співзасновників клубу «Валдай», на засіданнях якого регулярно виступає путін. Матеріал незабаром після публікації видалили.
Публікація була відгуком на рішення парламенту Литви зробити черговий крок до скасування конституційної заборони на розміщення в країні зброї масового знищення, зокрема ядерної. Сейм підтримав відповідну ініціативу. Фінальне голосування відбудеться у січні 2027 року.
Стурбованість діями росії є цілком обґрунтованою. Набір заяв на офіційному рівні щодо порушень прав російськомовного населення, а також щодо «поплічників нацистської Німеччини» у країнах Балтії дуже нагадує ситуацію перед початком повномасштабного вторгнення в Україну. У 2021 році росія теж генерувала заяви про порушення прав російськомовного населення на території нашої країни. А кремлівські наративи про «київський нацистський режим» живуть і досі.
На цьому тлі історію з матеріалом «Росію чекає ще одна СВО» можна вважати випадковістю. Проте відразу згадуються псевдоісторичні промови та статті володимира путіна, де він розмірковує над процесом створення України та доходить висновку, що її створили більшовики на чолі з Леніним. У випадку з Литвою та Україною теми публікацій різні, проте сам факт їхньої появи викликає відчуття дежавю.
І нарешті, нещодавній виступ путіна на «Валдаї», де він погрожує використати «всі наявні засоби» у випадку прямого нападу на Калінінград, змушує згадати ультимативні вимоги росії до НАТО, висунуті у грудні 2021 року – за два місяці до повномасштабного нападу на Україну. Тоді росія вимагала від Альянсу фактично повернути військову інфраструктуру до стану 1997 року та не розширювати НАТО.
Можлива блокада Калінінграда гіпотетично могла б бути розглянута Альянсом лише якщо сама росія розпочне агресію проти країн НАТО. Ні у 2021 році, ні зараз Альянс не мав і не має намірів нападати на росію. Проте у 2026 році Москва вже попереджає Брюссель про відповідь на можливі дії щодо Калінінграда. Це створює враження, ніби росія заздалегідь формує аргументацію для майбутньої ескалації.
Все це дуже схоже на підготовку теоретичного, юридичного та пропагандистського підґрунтя для потенційного нападу на Балтію. Звернення Юліани Алєксєєвої – ще одна цеглинка у цій «стіні». Колись настане час, і всі ці цеглинки – боротьба з нацизмом, захист російськомовного населення, оборона Калінінграда – можуть лягти в основу переліку претензій, які путін висуне проти однієї з країн Балтії, аби виправдати військову агресію.
Бази вже готові: яку загрозу росія підготувала для ЄвропиНАТО не встигає підготувати інфраструктуру для відбиття дронових атак з боку російської федерації.
Поки що невідомо, проти якої з країн Балтії могла б бути спрямована така агресія. Характер та терміни можливого конфлікту також невідомі. Більше того, наразі НАТО не бачить безпосередньої військової загрози своїй території з боку росії. У 2021 році росія почала масштабне стягування військ до кордонів України за кілька місяців до повномасштабного вторгнення. Наразі цього немає, що є одним із аргументів на користь відсутності безпосередньої конвенційної загрози. Водночас уже зараз присутні ознаки, які дозволяють припустити, що росія може готуватися до потенційного конфлікту з НАТО.
Зокрема, росія відновила Ленінградський військовий округ і посилює військову інфраструктуру на північному заході країни. Є інформація про створення тисячі додаткових госпітальних ліжок та накопичення медичних запасів. Ця інформація потребує додаткової перевірки, але вона теж нагадує модель підготовки до вторгнення в Україну в 2021 році Попри відсутність російських ударних угруповань на кордонах із країнами Балтії, уряди цих країн уже почали масштабну підготовку до потенційної війни. Зокрема, Естонія переміщує частину основних бойових підрозділів ближче до російського кордону, закуповує далекобійні системи озброєння та будує нову військову інфраструктуру в районі Нарви.
Також Литва, Латвія та Естонія будують фортифікаційні споруди на кордонах з росією, активно переймають український досвід ведення сучасної війни з використанням БПЛА та розробляють плани цивільної готовності й евакуації на випадок війни. У країнах Балтії також велика увага приділяється забезпеченню стійкості держави та цивільного населення у перші 72 години можливої кризи до розгортання сил союзників по НАТО.
Всі ці приготування є відповіддю на поведінку росії, але навіть їх Москва може обернути проти своїх візаві. У кремлі постійно наголошують, що росія не збирається нападати на країни Європи. Схожі заяви робилися й у 2021 році у відповідь на питання, чи буде напад на Україну. Подальші події продемонстрували, що Москві не можна довіряти, тому зараз це є ще одним аргументом, чому Балтія готується до потенційної війни. Але саме цю підготовку Москва теж може назвати однією з причин для нападу. І у потрібний момент ще раз висунути версію, що росія лише захищалася.
Ситуація заходить у небезпечну спіраль. Росія створила таку систему ескалації, яка підживлює сама себе. І будь-яка дія у відповідь на дію рф дає Кремлю підстави лише підвищувати ставки.
Денис Попович, військовий оглядач, спеціально для «Слово і діло»
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»