Якщо соціологія публікується, то її хтось оплачує. Щонайменше $5 за анкету, а іноді й більше. Значить, це комусь вигідно. Тому, слід дивитися на реалістичні показники, тобто на те, що важливо у виборчій кампанії.
Таку думку в коментарі «Слову і Ділу» висловила партнер компанії SIC Group Ukrainе, Member of International association of political consultants (IAPC), політтехнолог Катерина Одарченко.
«Перший важливий фактор – переконання за програмними моментами. Звичайно, в основному голосування відбувається емоційно, тобто вірю/не вірю. Але тим не менш аспекти політичної програми, наскільки переконання політика відображають інтереси громадян, його економічні пропозиції, пропозиції щодо закінчення війни, ведення міжнародної політики – це те, що може додати або відняти кілька відсотків», – зазначила Одарченко.
Умовно кажучи, якщо хтось говорить, що Будапештський формат завершить конфлікт на Донбасі, а інший кандидат говорить про Мінський формат, то люди можуть порівнювати й робити вибір, підкреслила вона.
Тим більше, що питання завершення конфлікту й економічного зростання одні з найбільш нагальних для населення, додала експерт.
«Ще один важливий аспект – робота в полі, образно кажучи. Це зустрічі з кандидатом, робота в регіонах. Зараз можна бачити, що такі зустрічі проводить Тимошенко, в тому числі в малих містах. Наприклад, Гриценко проводить зустрічі лише у великих містах. Порошенко провів томос-тур, хоча це не було відкрито, він не збирав тисячі людей», – пояснила вона.
За її словами, зустрічі в регіонах дуже важливі.
«Третій аспект – робота агітаційної мережі: намети, агітатори, ті, хто комунікує з населенням», – уточнила Одарченко.
Це спілкування віч-на-віч грає роль. Люди часто орієнтуються на те, що їм агітують, які друковані матеріали вони принесли додому, особливо пенсіонери. В Києві та інших великих містах це не так сильно працює, але в селах і маленьких містах це ефективний механізм, акцентувала вона.
За її словами, реально мають польову активність, а це можна бачити за наметами й агітаторами, Порошенко та Тимошенко.
«У Порошенка досить велика мережа, Тимошенко представлена в регіонах, у Зеленського взагалі немає польової мережі. Тому молодого виборця складно привести на дільницю», – підкреслила політтехнолог.
Також слід враховувати медіаактивність. Це те, що в Зеленського є, наголосила вона.
«У Зеленського є медіазгадки, але немає польової мережі. Звичайно, підкуп. Той підкуп, який робиться в полі, адмінресурс, тиск – це на жаль, також чинник, який впливатиме», – пояснила фахівець.
Вона звернула увагу, що з огляду на останні рейтинги, в Порошенка дуже великий антирейтинг. За різними оцінками, близько 53% – ті, хто точно не проголосує за Порошенка.
«Так, використовують адмінресурс, але вище голови не стрибнеш. І тут важливо, до кого перейдуть саме ті, хто точно не проголосує за Порошенка. Організаційно за цих людей борються Тимошенко та Бойко, якого розглядають у східних регіонах. Потрібно стежити за цими двома кандидатами. У Зеленського масових успіхів, зокрема в полях, немає», – резюмувала Катерина Одарченко.
Згідно з оновленою соціологією, якби президентські вибори в Україні відбувалися на початку березня, найбільші шанси вийти до другого туру мали б Володимир Зеленський, Юлія Тимошенко та Петро Порошенко.
Що спільного й відмінного мають програми Порошенка, Тимошенко та Зеленського – в авторському матеріалі.
Також ми з'ясували, які обіцянки ховає Петро Порошенко. Про обіцянки лідерки «Батьківщини» Юлії Тимошенко – за посиланням.
Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA