Дороги в Україні – одні з найбільш небезпечних у світі через аварії з високим рівнем смертності. Найчастіше основні причини – недотримання елементарних правил дорожнього руху всіма його учасниками. Минулий рік не став винятком – відбулося понад 160 тисяч ДТП, унаслідок яких загинуло 3454 людини і 32 тисячі 736 осіб були травмовані.
За даними ВООЗ у 2019 році, ситуація зі смертністю унаслідок аварій набирає обертів – у середньому щодня на дорогах світу гинуть близько 3500 людей. Найчастіше в ДТП гинуть молоді люди віком до 29 років, а більше всього аварій стається в країнах, де є проблеми із безпекою руху. Як правило, це не лише найбідніші держави: аварії поширені в містах із великою кількістю населення та транспортних засобів, у містах-мільйонниках, які динамічно розвиваються й де розвиток інфраструктури не встигає за змінами.
Ще минулого року в Україні все частіше почали говорити не лише про відповідальність водіїв на дорогах, але й про відповідальність пішоходів. Насправді проблема із дотриманням ПДР у нашій державі є набагато ширшою і стосується не лише збільшення штрафів для різних категорій учасників дорожнього руху. Йдеться також про навчання, інформування, різноманітні заходи із попередження ДТП, створення відповідної інфраструктури в містах та поза ними.
З іншого боку, потрібно з чогось починати. І нещодавно запропоновані зміни до законодавства є першими позитивними кроками на шляху до покращення безпеки руху.
Перший рівень – визнання проблеми
Чому важливо зменшити смертність на дорогах? Йдеться не лише про моральний та гуманітарний аспекти, але й про матеріальний фактор. Поки що складно порахувати рівень економічної шкоди від інвалідізації людей унаслідок ДТП, різноманітних пошкоджень інфраструктури доріг, тим паче – загибелі громадян в економічно активному молодому віці. Економісти зазначають, що йдеться про десятки мільярдів гривень щорічно. Не кажучи вже про інші аспекти: психологічні травми, загибель годувальника в сім’ї, сирітство.
Підґрунтя для посилення рівня відповідальності для пішоходів наприкінці 2019 року створив Верховний суд України. Якщо коротко – судді визнали об’єктивну провину та встановили відповідальність для пішохода, через дії якого сталося ДТП. Тепер усі суди мають враховувати цей випадок при винесенні своїх рішень.
У парламенті та в уряді також вирішили нагадати, що пішоходи є такими самими повноправними учасниками дорожнього руху, як і водії авто, велосипедисти. Тому згідно із Правилами дорожнього руху вони мають не тільки права, але й обов'язки.
Наприкінці минулого року був зареєстрований законопроект №2697 щодо посилення відповідальності пішоходів за порушення правил дорожнього руху. Документ пропонує підвищити штрафи для пішоходів, які порушують правила дорожнього руху, до 255 гривень (зараз ця сума становить 51 гривню).
Водночас, якщо буде встановлено, що пішохід під час порушення ПДР був напідпитку, штраф становитиме 510 гривень (зараз 120 гривень). Крім того, якщо дії пішохода призвели до створення небезпечної аварійної ситуації, його можуть покарати не лише штрафом, але й громадськими роботами від 12 до 40 годин.
Щоправда, підвищення штрафів ще не означає підвищення рівня відповідальності для пішоходів. Експерти у сфері дорожнього руху небезпідставно наводять аргументи на користь того, що з вини пішоходів трапляється всього 3% смертельних ДТП, тоді як базовою причиною смертності на дорогах залишається перевищення швидкості та порушення інших правил дорожнього руху водіями авто.
Системний підхід
Тим не менш, у питанні безпеки руху, яке стосується й обов’язків пішоходів, слід впроваджувати системний підхід. У минулому скликанні Верховної ради так і не був розглянутий законопроект «Про дорожній рух та його безпеку», який передбачав впровадження цих самих системних нововведень і для посилення відповідальності пішоходів.
Планувалося, що пішоходів зобов’яжуть більш жорстко дотримуватися правил переходу доріг, зможуть штрафувати за неуважність при перетині «зебри». Наприклад, вносилася пропозиція штрафувати пішоходів за перетин дороги в невстановленому місці, переході в навушниках чи під час розмови телефоном. Автори законопроекту слушно зауважували, що ці фактори суттєво впливають на уважність людини, а значить і на інших учасників руху.
Кілька суттєвих нововведень готуються в законопроекті №3023, який передбачає відповідальність для користувачів персональних електромоторних транспортних засобів: електроскутерів, гіробордів, моноциклів та cігвеїв, електросамокатів. Тобто за порушення ПДР на власників подібних пристроїв очікуватиме відповідальність. Звісно, варто також зауважити на відсутність відповідної інфраструктури, за допомогою якої можна було б безпечно використовувати такі засоби для пересування. Однак власників електроскутерів, наприклад, зобов’яжуть обладнати свій транспорт звуковим сигналом та світловідбивачами фар, а також виділяти себе за допомогою світловідбивальних елементів, що закріплюються на зовнішньому одязі або в інший спосіб.
Серед іншого, народні депутати планують встановити правило про використання пішоходами світловідбивальних елементів в певну пору року чи за певних погодних умов. Подібна ініціатива вже чекає на ухвалення Верховною радою. Ще одна цікава новація в законодавстві – можна стягнути заподіяну під час ДТП матеріальну шкоду не лише з живого потерпілого пішохода, а й з загиблого. Тобто позивач отримає змогу звертатися з відповідним позовом до спадкоємців загиблого пішохода. Щоправда, розмір відшкодування не може бути більшим за розмір отриманої ними спадщини. Звісно, такі речі далекі від моральної сторони справи, адже як можна стягувати відшкодування матеріальної шкоди з померлої людини. Однак юристи вважають, що такий жорсткий метод може стати корисним для того, аби громадяни більш відповідально ставилися до виконання ПДР, адже заплатити можеш не лише ти, але й твої діти чи родичі.
Безпечна інфраструктура
Безумовно, нові правила можуть викликати невдоволення та дискусію в самому суспільстві. Однак цього разу українцям пропонується не просто підвищити штрафи, аби змусити до дотримання правопорядку. Йдеться ще й про підвищення відповідальності для всіх учасників дорожнього руху, про що раніше прийнято було не згадувати.
Не варто очікувати, що навіть найдосконаліший процес пошуку правопорушників на дорогах та ефективна профілактична робота поліції швидко вирішить питання із дотримання ПДР. Механізм притягнення пішохода до відповідальності досить важкий, окрім протоколу, потрібно ще й оперативно встановити особу порушника. Для того, аби виконати ці процедури, необхідно суттєве збільшення персоналу в рядах Нацполіції.
Та й одними лише покараннями систему не змінити. І водії, і пішоходи, і велосипедисти, і власники нових електроскутерів потрапили в спільну пастку – занадто непродуманими та застарілими є транспортні комунікації в сучасних українських містах. Тож важливо не лише карати, але й створювати можливості для того, аби було б доцільно не порушувати ПДР.
Отже, вирішення питання щодо зменшення аварійності також лежить у площині внесення змін у транспортну логістику міст, створення передумов для полегшення керування транспортними засобами для водіїв, створення інфраструктури для решти учасників дорожнього руху.
Олександр Радчук, спеціально для «Слово і Діло»