Апеляційна палата залишила відкритою справу про збитки від формули «Роттердам плюс» та закрила провадження за скаргами прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та адвокатів на скасування закриття справи.
Таке рішення 19 листопада ухвалила колегія суддів палати Вищого антикорупційного суду, повідомляє «Слово і діло».
Раніше Вищий антикорупційний суд скасував постанову прокурора САП Пономаренка про закриття справи «Роттердам плюс» та поновив розслідування. Не погодившись з таким рішенням, адвокати підозрюваних та прокурор САП подали апеляційні скарги на це рішення. Втім, апеляційна палата ВАКС закрила за ними провадження.
«Клопотання представників заявників (у справі «Роттердам плюс» – ред.) – задовольнити. Апеляційне провадження за апеляційними скаргами прокурора САП Віталія Пономаренка, адвокатів (підозрюваних – ред.) на ухвалу слідчого судді ВАКС від 27 жовтня (про скасування закриття справи «Роттердам плюс» – ред.) – закрити. Ухвала набирає законною сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку», – оголосив головуючий суддя.
Як відомо, 27 серпня прокурор Пономаренко вирішив закрити справу про формулу «Роттердам плюс» в частині оголошених підозр. Пізніше у прокуратурі прокоментували це рішення, а Національне антикорупційне бюро вирішило його оскаржити до виконувача обов'язків керівника САП Максима Грищука та генеральної прокурорки Ірини Венедіктової. Втім генпрокурорка залишила справу закритою.
Водночас, нещодавно НАБУ отримало нову експертизу за делу «Роттердам плюс», яка підтвердила 39 млрд грн збитків від впровадження формули. Після чого експерт, яка провела це дослідження, заявила про тиск на неї.
Нагадаємо, за версією слідства, генеральний директор ДТЕК Мережі Іван Гелюх і ще один менеджер ДТЕК Борис Лісовий за попередньою домовленістю з ексголовою НКРЕКП Дмитром Вовком, колишнім членом Нацкомісії Володимиром Євдокімовим, заступником начальника управління енергоринку НКРЕКП Тарасом Ревенком і начальником відділу цього управління Володимиром Бутовським завчасно до ухвалення формули «Роттердам плюс» обговорювали можливість її впровадження. Спочатку формулу нібито планували застосувати лише на те вугілля, яке доставляють в Україну портами.
Проте кількість такого вугілля становила приблизно 130 тисяч тонн на рік із загального обсягу вугілля такої марки, яке використовують на ТЕС, в 25,5 млн тонн. Пізніше всі вищезгадані особи дійшли згоди застосовувати цю формулу на весь обсяг вугілля, що було запропоновано посадовцями НКРЕКП на засіданні 28 січня 2016 року. Вже 3 березня того ж року посадовці Нацкомісії після одержання дозволу з АМКУ забезпечили розгляду порядку денного, де було питання формули «Роттердам плюс», яку затвердили на тому засіданні. Попередня експертиза встановила нібито 18,87 млрд грн завданих збитків від впровадження НКРЕКП цієї формули, оскільки від неї отримала надприбутки група компаній ДТЕК, яка займала частку в тепловій генерації в 70%-80%.
Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA
Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps