Ось вже другий рік поспіль тривають дискусії, як саме буде організований навчальний процес, і чи не доведеться знову, враховуючи загрози швидкого поширення нового штаму коронавірусу COVID-19, переходити у режим «дистанційного» навчання.
Це питання турбує і батьків зі школярами, і студентство, і адміністрації вишів, шкіл та різних навчальних закладів. І, звісно, це питання зачіпає й інтереси приватних підприємців, малого та середнього бізнесу, які традиційно перед початком нового навчального сезону закуповують на продаж канцелярію, шкільну форму та рюкзаки, й інші необхідні для навчання речі й пристрої.
Цього року, на відміну від 2020-го, кількість вакцинованих українців постійно зростає. На сьогодні в МОЗ звітують про понад 9 мільйонів вакцинованих українців (з них 3,7 мільйона ‒ повністю), а в Міносвіти повідомили, що повністю вакциновані 29% колективів шкіл, ще 23% були щеплені однією дозою. Щоправда, експерти наголошують на тому, що такий рівень навряд чи зможе надовго зупинити поширення нового штаму коронавірусу.
Утім і в уряді, і в профільних міністерствах налаштовані більш оптимістично. В Кабміні наголошують, що новий навчальний рік розпочнеться вчасно та проходитиме у звичному режимі. Нині країна перебуває на «зеленому» рівні епідеміологічної безпеки, тож будуть застосовані лише прості правила протиепідеміологічної безпеки – носіння захисних масок, дезінфекція та дотримання дистанції.
А от як складатиметься ситуація вже за декілька наступних місяців – поки що ніхто не береться прогнозувати. До того ж, виникають сумніви й у питанні достатнього забезпечення навчальних закладів засобами індивідуального захисту, а ще – наскільки швидкими будуть темпи подальшої вакцинації викладачів, вчителів, а також абітурієнтів та студентства віком від 16-ти років.
Безпечна вакцинація?
Попри успіхи вакцинації в останні місяці, дедалі гострішою є проблема недостатнього рівня вакцинованих саме серед учителів та викладачів. Причин цього явища багато, втім найголовніше – без достатньої кількості вакцинованих колективів забезпечити кращий захист для учнів та студентів буде вкрай важко.
Останнім часом дедалі частіше лунають пропозиції з боку уряду та провладної команди не лише збільшити інформаційну складову кампанії з вакцинації, але й додати ще два фактори – заохочення та обмежень. Головна умова, на якій наголошують – вакцинація повинна бути добровільною і здійснюватися за згодою людини. Так чи інакше, паралельно із процесом вакцинування, постає проблема фахового профілактичного огляду вчителів та викладачів, які і самі частенько нехтували проходженням якісних медоглядів. На це питання і в уряді, і на місцевому рівні варто звернути особливу увагу, адже серед вчителів є багато представників старшої вікової групи, для яких вакцинація у разі невиявлених проблем зі здоров’ям ‒ може мати більш важкі наслідки для самопочуття.
До слова, ще влітку в МОЗ наголосили, що у разі погіршення епідеміологічної ситуації працюватимуть школи, де вакциновано щонайменше 80% вчителів.
Не менш важливим питанням, яке варто розглянути на державному рівні, є можливість проведення вакцинації для студентів в університетах, зокрема і першокурсників та першокурсниць, серед яких є неповнолітні особи. Поки такі кроки не передбачені, проте саме вакцинація студентства могла би значно покращити епідеміологічну ситуацію у вишах – хоча там поки що найменше незадоволених алгоритмами дистанційного або «змішаного» навчання.
Коли очікувати «дистанційку»?
Як і торік, в Мінохорони здоров’я вже розробили детальні рекомендації щодо організації та протиепідемічних заходів у закладах освіти в період карантину, які передбачають дотримання певних вимог усіма учасниками освітнього процесу і створення максимально безпечного середовища як для працівників закладів, так і для здобувачів освіти.
Навряд чи Кабмін змінить і критерії «зонування», в рамках яких діятимуть обмеження на випадок карантину. Як і минулого року, школи не працюватимуть винятково в тих містах чи районах, де буде встановлений «червоний» рівень епідемічної небезпеки. Лише тоді буде повернутий дистанційний режим роботи. У «зелених», «жовтих» і «помаранчевих» зонах, школи працюватимуть у звичайному режимі з чітким дотриманням правил соціальної дистанції та гігієни. Варто також нагадати і про те, що минулого року важливу роль у прийнятті рішень стосовно оголошення карантину і правил роботи навчальних закладів ухвалювали на рівні міської влади, яка у рамках чинних обмежень на всеукраїнському рівні, могла ухвалювати деякі власні рекомендації стосовно організації навчального процесу.
Тож, за прогнозами експертів, частково до дистанційної форми навчання можуть повернутися у другій половині осені – за несприятливого сценарію поширення нового штаму коронавірусу COVID-19. І хоч торішній досвід такого навчання є і в учнів, і у вчителів, про його ефективність навряд чи можна почути схвальні відгуки. Основною проблемою залишається відсутність вільного і безперебійного доступу до Інтернету, а також забезпечення необхідними девайсами всіх учасників навчального процесу. Наприкінці серпня цього року в уряді повідомили про те, що цього року для придбання ноутбуків учителям державою на місця виділено субвенцію у розмірі 1 мільярда гривень. Проте, чи встигнуть їх закупити до того самого періоду «дистанційного» навчання – невідомо.
Загалом, слід зробити висновок, що надії на швидку та масштабну вакцинацію поки що не справдилися. Як і у 2020-му і школи, і виші напередодні нового навчального року хоч і готові до будь-яких сценаріїв, проте досі залишається багато питань до можливостей якісного переходу на дистанційне навчання. І експерти з галузі освіти, і батьки одностайно твердять, що продовження дистанційного навчання у тому вигляді, в якому воно було, не на краще впливатиме на якість освіти в Україні.
Олександр Радчук, спеціально для «Слово і діло»