Про вибори в Німеччині без Меркель. Про те, як часто українські міністри з’являються зі звітом у парламенті. Про те, як «довго запрягають» новостворені органи в Україні. Та про динаміку змін зовнішнього та державного боргу нашої країни за останні 10 років. «Слово і діло» пропонує огляд найважливіших новин і власної аналітики в аудіоформаті - в подкасті «Словом».
Вибори без Меркель: хто може стати наступним канцлером
У Німеччині відбулися парламентські вибори. Зранку 26 вересня в країні відкрилися понад 60 тисяч виборчих дільниць, - повідомляє Spiegel. Канцлерка Ангела Меркель цього разу свою кандидатуру не висувала. Згідно з нещодавніми опитуваннями, найвищий рівень підтримки виборців перед голосуванням був у Соціал-демократичної партії (25%). Політичний союз ХДС/ХСС підтримували 22% потенційних виборців, партію зелених – 17%.
Щоб сформувати керівну коаліцію в новому Бундестазі, потрібно 374 депутати. Зазначимо, що вибори в Бундестаг проводяться раз на чотири роки. За підсумками виборів за пропозицією президента ФРН новий парламент обирає канцлера.
Нагадаємо, кандидат в канцлери Німеччини від ХДС/ХСС Армін Лашет, якого називають ймовірним наступником Ангели Меркель, змінив свою позицію з приводу російського газопроводу «Північний потік-2» – він заявив, що повністю підтримує його запуск.
Як часто міністри ходять зі звітом у Верховну раду
Причиною стрімкого зростання цін на газ на європейських біржах є так звана політика російського «Газпрому» за допомогою шантажу. Таку думку висловив прем'єр-міністр Денис Шмигаль в ході години запитань до уряду в Раді.
«Те, що ми бачимо з цінами на газ на європейських біржах, - це енергетична війна, яку «Газпром» розв'язав для шантажу і введення в експлуатацію Північного потоку-2. Це очевидний факт, який підтверджується і зменшенням експорту з боку російського монополіста в порівнянні з попередніми роками, і відмовою від бронювання додаткових потужностей української газотранспортної системи», - сказав прем’єр.
До речі, саме Денис Шмигаль найчастіше виступав перед народними депутатами під час щоп’ятничної години запитань до уряду в парламенті, загалом – 9 разів. Прем'єр-міністр розповідав про підготовку до опалювального сезону, виконання бюджету, ситуацію з коронавірусом.
Шість разів до парламенту викликали вже колишнього міністра охорони здоров'я Максима Степанова. Він розповідав, звичайно, про закупівлю вакцини від COVID-19, карантин і зарплати медиків.
Міністр соціальної політики Марина Лазебна двічі виступала під час години запитань до уряду. Лазебна розповідала, як виконується постанова Ради «Про стан соціального захисту дітей та невідкладні заходи, спрямовані на захист дитини в Україні», а також про закон «Про соціальну політику».
По одному разу виступали вже ексміністр внутрішніх справ Арсен Аваков, міністр фінансів Сергій Марченко, міністр оборони Андрій Таран, колишня в.о. міністра освіти Любомира Мандзій та Сергій Шкарлет (тоді теж в статусі в.о.), віцепрем'єр Олексій Резніков, глава МЗС Дмитро Кулеба та міністр аграрної політики Роман Лещенко.
Про що доповідали міністри парламенту під час годин запитань до уряду - читайте у нашому аналітичному матеріалі на сайті та в телеграм-каналі.
Як довго в Україні запускають новостворені державні органи
Володимир Зеленський ще у березні підписав закон про створення Бюро економічної безпеки, яке займатиметься розслідуванням усіх економічних злочинів і розвантажить таким чином Службу Безпеки України та Державне Бюро Розслідувань.
Наприкінці серпня було обрано голову БЕБ, а сам орган мав запрацювати на початку осені. Однак запуск Бюро відклали до кінця листопада. І це не єдиний випадок, коли новостворений орган починає працювати не одразу.
У березні 2014 року в Україні створили Національну гвардію – як військове формування з правоохоронними функціями на базі МВС. Однак фактично Нацгвардія почала працювати через три місяці.
У жовтні 2014 року ухвалили закони про створення Національного антикорупційного бюро, яке займається запобіганням, виявленням та розкриттям корупційних злочинів, та Національного агентства з питань запобігання корупції, що реалізує державну антикорупційну політику, а також займається перевіркою декларацій держслужбовців.
НАБУ почало працювати наприкінці 2015 року. Відтоді його незмінним главою є Артем Ситник. А от для повноцінного запуску НАЗК знадобилося майже два роки, адже запрацював орган у серпні 2016 року.
Главою НАЗК з початку 2020 року є Олександр Новіков. Нещодавно в інтерв’ю «Слово і діло» він розповідав, що нині відбувається з агентством та як воно працює.
На початку липня 2015 ухвалили створення Спеціалізованої антикорупційної прокуратури як підрозділу Офісу генпрокурора, який, зокрема, наглядає за дотриманням законів під час роботи НАБУ та займається підтриманням державного обвинувачення у відповідних провадженнях. Для обрання глави та повноцінного старту роботи органу знадобилося чотири місяці.
Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА) створили в Україні у листопаді 2015 року, однак повноцінно запрацювало воно майже через два роки – у жовтні 2017-го. З грудня 2019 року АРМА не має повноцінного керівника, а посаду глави займали виконувачі обов’язків.
Наприкінці 2015 року ухвалили закон про створення Державного бюро розслідувань, яке розглядає ті кримінальні провадження, у яких фігурують правоохоронці, судді та найвищі службовці. Першого керівника ДБР обрали лише через два роки – у листопаді 2017-го, а повноцінно запрацювало Бюро ще через рік. З кінця 2019 року, до речі, у ДБР керівну посаду також обіймали виконувачі обов’язків.
Про те, які ще органи створювали в Україні з 2014 року і як швидко вони ставали до роботи - читайте докладніше у нашому аналітичному матеріалі з інфографікою на сайті.
Як змінювався державний та зовнішній борг України
За підсумками ІІ кварталу 2021 року, Україна наростила свій державний борг на два мільярди доларів, сумарно він склав 125,3 млрд. Стільки країна заборгувала за зовнішніми позиками та невиплаченими за ними відсотками.
При цьому Валовий зовнішній борг України за підсумками 10 років майже не змінився, однак були періоди помітних коливань.
У 2011 році зовнішній борг склав 126,2 млрд доларів. За два роки він зріс до 142,1 млрд доларів. З 2014 року до 2016 борг зменшився до 112,5 млрд доларів (на 4,4% щодо попереднього року). З 2017 року зовнішній борг переважно зростав і за результатами першого півріччя 2021 року дозростався саме до 125,3 млрд доларів.
Державний та гарантований державою борг України у 2011 році становив 59,2 млрд доларів. Це кошти, які держава заборгувала перед усіма кредиторами (юридичними та фізичними особами, іноземними державами, міжнародними організаціями тощо).
Два роки поспіль він зростав, а у 2014-2015 роках знизився до рівня у 65,5 млрд доларів. Після чого послідовно зростав і станом на кінець червня 2021 року становив 92,5 мільярди доларів.
Динаміку змін зовнішнього та державного боргу України, а також світового боргу - ми дослідили та відобразили в зручній інфографіці, доступній на нашому сайті.
Більше цифр, більше фактів, матеріалів і аналітики — знаходьте на slovoidilo.ua
Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps