У Верховній раді, схоже, серйозно замислилися про повернення до змішаної виборчої системи – до виборів за партійними списками та мажоритарними округами. Днями глава фракції «Слуга народу» Давид Арахамія підтвердив, що в парламенті «витає» ця ідея і голосів на її підтримку було б більш ніж достатньо. Практично одночасно із його заявою група нардепів зареєструвала законопроєкт про відновлення пропорційно-мажоритарної системи виборів. Що передбачає законопроєкт і хто незадоволений реформою виборчої системи, розбиралося «Слово і діло».
Новий Виборчий кодекс розробили та ухвалили ще у Верховній раді VIII скликання. Але президент Володимир Зеленський ветував його і повернув до парламенту вже IX скликання, який зрештою й ухвалив довгоочікувану реформу.
Закон набув чинності у січні 2020 року. До цього часу в Україні була змішана виборча система: на парламентських виборах половина народних депутатів проходила за закритими списками, які формували самі партії, а половина – за округами.
Виборчий кодекс, який ухвалили у 2019 році, передбачає ліквідацію мажоритарки та перехід до пропорційної системи з відкритими списками.
Тепер для участі у виборах партія має сформувати відкритий загальнонаціональний список своїх кандидатів, потім із цих кандидатів формуються регіональні списки – у кожному з 27 округів має бути висунуто щонайменше 5 кандидатів. Потім виборець голосує не лише за партію загалом, а й за конкретного кандидата у її списку.
Повернення змішаної системи: Арахамія заявив, що ідея «витає та активізується»
Днями в одному з інтерв'ю Давид Арахамія підтвердив, що у парламенті «витає та активізується з кожним днем» ідея повернення до змішаної виборчої системи.
«Народні депутати вважають, що у величезних виборчих округах, які є зараз, неможливо досягти впізнаваності. На сьогодні у мажоритарника, якого в одному окрузі обирали 10 років, округ збільшився втричі – ні він не знає людей, ні вони його. Часу, щоб познайомитись, немає. Виходить, створено якісь псевдоокруги, які не працюють, і є можливість обрати до законодавчого органу випадкових людей», – розповів Арахамія. Водночас він зазначив, що поки що законодавчих ініціатив із цього приводу немає, але багато мажоритарників фракції теж цього хочуть.
Депутат також вважає, що повернення до старої виборчої системи підтримає весь парламент – може бути більше ніж 300 голосів.
«Я навіть не знаю застережень, які б завадили повернутися до змішаної системи. З новою системою поекспериментували на місцевих виборах – побачили дуже багато негативу. Основний мінус – кандидати, які потрапляють до списків партій, один одного «знищують». Умовно кажучи, третій номер починає «сипати» компромат на п'ятий номер, той у відповідь. В результаті йде боротьба у списку, а не із зовнішніми опонентами. Мені цей механізм зовсім не подобається. А тепер уявіть відкритий партійний список, який включає багато претендентів. Це виглядає погано і, нарешті, дискредитує та «валить» усю політсилу», – вважає Арахамія.
Перший заступник спікера парламенту Олександр Корнієнко теж казав, що у Раді є ті, хто виступає за повернення змішаної системи. Насамперед, це саме мажоритарники, але, за словами Корнієнка, і люди на місцях це підтримують.
«Наразі працююча система важка для пояснення людям. Є списочники, які на жодну територію не висадяться і нічого там особливо не зроблять, але вони теж корисні країні, багато з них є головами комітетів. Хтось каже, що давайте цю сторінку перевертати та рухатись у повністю закриті списки, які формуватиме партія. Якщо це в купі проаналізувати, то поки що неясно, чи є 226 голосів на зміну виборчої системи. Зрозуміло, що тема мусуватиметься у парламенті. Я особисто виступатиму, щоб ми залишалися як мінімум у межах чинного Виборчого кодексу», – сказав депутат.
Перехід до пропорційної системи виборів запропонували відкласти до 2027 року
Практично одночасно з висловлюваннями Арахамії та Корнієнка у парламенті було зареєстровано законопроєкт «Про внесення змін до Виборчого кодексу України щодо відновлення змішаної (пропорційно-мажоритарної) системи виборів народних депутатів України» (№6444).
Його авторами стали члени депутатської групи «За майбутнє»: Сергій Мінько, Олександр Герега, Віктор Мялик, Дмитро Лубінець, Ігор Молоток та Юрій Шаповалов. Всі вони, звичайно, пройшли до парламенту за мажоритарними округами.
Автори ініціативи запропонували відтермінувати до 2027 року зміну системи парламентських виборів. До 1 січня 2027 року встановити перехідний період зі збереженням пропорційно-мажоритарної системи – для «якісної підготовки до впровадження нової пропорційної виборчої системи через активне партійне будівництво в регіонах України».
У пояснювальній записці до законопроєкту депутати апелюють до того, що новий Виборчий кодекс позбавив громадян України права самовисуватися та самостійно балотуватися на парламентських виборах.
«Фактично, зі скасуванням мажоритарної системи відносної більшості кожен громадянин України обмежений у своєму конституційно гарантованому праві бути обраним, оскільки не може самостійно (шляхом самовисування) балотуватися на виборах народних депутатів України, а змушений реалізовувати своє виборче право через належність (ставлення) до політичної партії та залежно від своїх політичних переконань», – заявляють депутати.
Вони зазначають, що з такою системою політичні переконання громадянина стають вирішальним чинником для реалізації свого права бути обраним – це створює антиконституційні привілеї за ознакою політичних переконань.
Ще одна проблема, на думку членів групи «За майбутнє», полягає у критично низькому рівні розгалуженості мережі партійних осередків у регіонах. «В умовах вкрай низької «партизації» у регіонах запровадження фактичної монополії з боку політичних партій на участь у парламентських виборах через скасування змішаної (пропорційно-мажоритарної) системи є передчасним та недостатньо обґрунтованим політико-правовим рішенням», – зазначають нардепи.
Законопроєкт зараз перебуває на опрацюванні у профільному комітеті. Після його появи Давид Арахамія заявив, що непогано було б провести експертну дискусію щодо «удосконалення» чинного Виборчого кодексу. «Ми ухвалили Виборчий кодекс також не дуже виважено та збалансовано. Я проти того, щоби зараз якісь голосування робити. Але розпочинати дискусію, можливо, шукати якийсь проміжний варіант між наявним кодексом та тим, що було – треба це робити», – вважає він.
У КСУ вже оскаржили деякі положення Виборчого кодексу
Переглянути Виборчий кодекс намагаються за допомогою Конституційного суду. У лютому 2021 року 45 народних депутатів внесли до КСУ подання про конституційність деяких положень кодексу.
Ідеться, зокрема, про виключення можливості проводити вибори за мажоритарною системою: на думку авторів подання, це «обмежує конституційні виборчі права громадян, а також містить ознаки узурпації влади».
Цікаво, що серед підписантів документа є депутати, які у передвиборчій програмі обіцяли змінити виборчу систему та голосували за новий кодекс.
Нагадаємо, що з політичних партій перейти до виборчої системи з відкритими списками та скасувати мажоритарку обіцяли «Слуга народу», «Опозиційна платформа – За життя» та «Голос» – ці зобов’язання виконані. Але у разі «відкату» реформи відповідно і статус обіцянок буде змінено.
Нагадаємо, раніше «Слово і діло» писало про те, які обіцянки, пов’язані з виборами, дають українські політики.
Олександра Худякова, спеціально для «Слово і діло»
Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA
Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps